Справа № 2-2410/2009рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

08 травня 2009 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді САЧЕНКО О.О.

при секретарі ГАЛКІНІ Є.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають у шлюбі з 07 серпня 1998 року зареєстрованому у відділі реєстрації актів громадянського стану Подільського району міста Києва, актовий запис № 353. Від шлюбу мають неповнолітню дитину доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з листопада 2001 року з відповідачем спільне господарство не ведуть, сімейні відносини були припинені у зв'язку з тим, що протягом останніх років вони поступово втрачали інтерес один до одного і в подальшому втратили такий інтерес повністю, відповідач зловживав спиртними напоями. Вона переконана, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її інтересам, оскільки вона має намір створити нову сім’ю. Спору про поділ майна немає.

В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримала, просила їх задовольнити вважає, що збереження сім'ї та примирення вже неможливе, оскільки сім'я розпалася остаточно. На примирення не погоджується, категорично наполягає на розлученні. Майнового спору між сторонами не існує.

Відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу, вважає, що сім'я не може бути збережена, оскільки вони не підтримують шлюбних стосунків з листопада 2001 року, зазначив, що майнового спору не існує.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 07 серпня 1998 року зареєстрованому у відділі реєстрації актів громадянського стану Подільського району міста Києва, про що зроблено відповідний актовий запис № 353. Від шлюбу мають неповнолітню дитину доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства з листопада 2001 року. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, категорично не погоджується на примирення. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.

Оскільки судом встановлений факт, що між сторонами склалися ненормальні взаємовідносини, сторони не підтримують шлюбні відносини, дає суду підстави вважати, що шлюб існує лише формально, а сім'я сторін розпалася остаточно і збереження сім'ї та примирення не можливе, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, то шлюб необхідно розірвати.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 130, 174 ЦПК України на підставі ст. 110, 111, 112 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 07 серпня 1998 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Подільського району міста Києва, актовий запис № 353 - розірвати.

При оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГСу стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17 гривен на користь держави, а ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Подільський районний суд.