Справа № 22-ц-2896 Головуючий у 1-й інстанції Моісеєнко О.М..
Категорія 57 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
08 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :
головуючого – Жмаки В.Г.,
суддів - Дубровної В.В., Сибільової Л.О.,
з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 11 червня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, повернення заборгованості та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 11 червня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, посилаючись на те, що суд в рішенні послався лише на свідків відповідача і не допитав його свідків.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, відповідача, яка заперечує проти скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Позивач у лютому 2010 року звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що з 20 червня 2006 року по 02 жовтня 2009 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, проживав разом з нею у її домоволодінні в АДРЕСА_1, вели разом спільне господарство. Під час спільного проживання з метою ведення спільного господарства він привіз до її домоволодіння належні йому речі: інструменти, одяг, взуття, магнітофон, палас, світильник та інше майно загальною вартістю 2680 гр. У жовтні 2009 року він залишив її будинок, припинивши фактичні шлюбні відносини, але відповідач не повернула його майно, заподіявши йому цим моральної шкоди. Крім того, під час проживання разом з відповідачем він збудував огорожу двору її будинку, встановив ворота та добудував сіни до будинку. Вказану роботу оцінив у 800 грн.
Просив зобов’язати відповідача повернути належні йому речі, а у разі їх відсутності стягнути з неї їх вартість, а також стягнути з неї 800 гр. вартості виконаних в її господарстві робіт та 2000 гр. на відшкодування моральної шкоди.
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів порушення його права власності з боку відповідача та понесення витрат на будівельні роботи.
Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Ст. 387 ЦК України передбачає право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Судом встановлено, що позивач та відповідач співмешкали і проживали разом за місцем постійного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 під час проживання з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.
Позивач в засіданні суду апеляційної інстанції підтвердив, що він не заявляв клопотання про допит свідків на підтвердження позовних вимог. Будь-яких інших доказів тому, що він привозив в господарство відповідача спірні речі, про належність йому цього майна та наявність його у господарстві відповідача, яка його незаконно утримує, він не надав ні суду першої, ні апеляційної інстанцій.
Статтею 74 СК України передбачена можливість визначення майна, набутого за час спільного проживання жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, спільною сумісною власністю.
Відповідно до роз’яснень, як містяться в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», правила ст. 74 СК України поширюються на випадки, коли сторони не перебувають у іншому шлюбі.
З огляду на зміст вказаної норми закону та роз’яснення постанови Пленуму, суд обґрунтовано зробив висновок про те, що позивач не надав суду доказів щодо понесених ним витрат на проведення робіт в домоволодінні відповідача. Яких - небудь доказів щодо того, що він витратив кошти на проведення вказаних робіт, щодо вартості вказаних робіт, наявності домовленостей між сторонами щодо створення спільного майна чи його оплатної участі у будівництві огорожі, воріт і сіней, він не надав. Відповідач його участь у проведенні вказаних робіт грошовими коштами спростувала.
Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Рішення суду узгоджується з вимогами щодо диспозитивності цивільного судочинства, передбаченої ч. 1 ст. 11 ЦПК України, згідно якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів позовних вимог, в тому числі і щодо заподіяння йому моральної шкоди, а тому обгрунтовано відмовив в їх задоволенні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Обставини, на які посилається позивач, були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали об'єктивну оцінку.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи і відповідні їм правовідносини, рішення суду узгоджується з доказами, наявними у справі, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 11 червня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду сумської області Л.О.Сибільова