Справа № 22-ц-3261 Головуючий у 1-й інстанції Бойко В.Б.
Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
У Х В А Л А
19 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :
головуючого – Сибільової Л.О.,
суддів - Дубровної В.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, подану її представником ОСОБА_4,
на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2010 року про забезпечення позову
у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» в особі Центрального регіонального департаменту АТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою судді Зарічного районного суду м.Суми від 08 червня 2010 року за результатами розгляду заяви ПАТ «Укрсиббанк» в особі Центрального регіонального департаменту АТ «Укрсиббанк» про забезпечення позову накладено арешт на майно відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 на суму заявленого позову 298 639 грн. 55 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять скасувати ухвалу судді про забезпечення позову.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідачів, представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4, які підтримують апеляційні скарги, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Банк звернувся з позовом до суду, посилаючись на те, що ОСОБА_3 за договором кредиту від 7 жовтня 2008 року отримала кредит в сумі 40000 доларів США, ОСОБА_2 на забезпечення виконання нею зобов’язань уклав 7 жовтня 2008 року з банком договір поруки, умови договору кредиту боржник не виконує, тому просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 298639,55 гр. заборгованості за кредитом з врахуванням відсотків та пені.
Прохаючи в заяві від 7 червня 2010 року забезпечити позов шляхом тимчасового обмеження відповідачам виїзду за межі України та накладення арешту на їх майно, позивач посилався на те, що вони мають велику суму заборгованості, яку не погашають, а тому є необхідність забезпечення позову.
Накладаючи арешт на майно, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і саме накладення арешту на майно відповідачів на суму позову є достатнім заходом для такого забезпечення.
Колегія суддів вважає такий висновок суду законним та обґрунтованим.
Згідно зі ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник майновий спір, що випливає з виконання умов кредитного договору та договору поруки, укладених між позивачем та відповідачами, відповідачі мають значну суму боргу перед банком, не спростовують його доводи про існування такого боргу.
Посилання відповідачів в скаргах на відсутність необхідності забезпечення позову в зв’язку з тим, що сам кредитний договір забезпечений наданням в іпотеку належної їм квартири, і банк має право звернути стягнення на вказане заставлене нерухоме майно, є безпідставними, оскільки закон не пов’язує можливість забезпечення позову з наявністю чи відсутністю забезпечення кредитних зобов’язань за договором. Надання в іпотеку конкретного майна не унеможливлює забезпечення позову шляхом накладення на майно відповідачів на суму позову.
Накладення арешту на майно саме на суму позову є співмірним з заявленими позовними вимогами і не порушує прав відповідачів.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, і щодо не з’ясування судом, на яке саме майно накладено арешт та де воно знаходиться, стосуються порядку виконання оскаржуваної ухвали, а тому не є підставою для її скасування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність оскаржуваної ухвали, а тому відсутні підстави для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3, подану її представником ОСОБА_4 , відхилити.
Ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 08 червня 2010 року про забезпечення позову в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Сумської області Л.О.Сибільова