Справа № 22-ц-3576 Головуючий у 1-й інстанції Моісеєнко О.М.
Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
У Х В А Л А
25 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :
головуючого – Сибільової Л.О.,
суддів - Дубровної В.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3,
на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 19 липня 2010 року
у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції про примусове входження державного виконавця в домоволодіння при виконанні постанови управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми №166 від 31 серпня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 штрафу,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 19 липня 2010 року дозволено відділу ДВС Сумського районного управління юстиції примусове входження державного виконавця для проведення виконавчих дій до домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Забезпечення громадського порядку при проведенні виконавчих дій покладено на Сумський РВ ГУМВС України в Сумській області.
В апеляційній скарзі представник боржника ОСОБА_2 ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання державного виконавця відмовити.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника боржника, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, представників відділу ДВС Сумського районного управління юстиції та управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, які заперечують проти скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Надаючи дозвіл відділу ДВС на примусове входження державного виконавця до домоволодіння боржника, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 376 ЦПК України, які передбачають право державного виконавця звернутись з таким поданням до суду з метою забезпечення примусового виконання виконавчого документа, та з необхідності, в даному випадку, надання такого дозволу.
Цей висновок суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом; здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в виконавчому документі, безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам, звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб,
Ст. 376 ЦПК України передбачає, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Сумського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження, відкрите 24 вересня 2009 року, по виконанню постанови начальника управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми №166 від 31 серпня 2009 року про накладення на ОСОБА_2 на підставі ч. 5 ст. 165-1 КпАП України штрафу в розмірі 3400 гр. за порушення ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - порушення строків сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за червень 2009 року.
Звертаючись з даним поданням до суду, державний виконавець послався як на підставу для надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника на наступні обставини.
27 квітня 2010 року державним виконавцем складено акт про те, що при виїзді його до ОСОБА_2 за місцем його проживання в АДРЕСА_1 останній не пустив його до будинку.
22 червня 2010 року при повторному виїзді державного виконавця до боржника за адресою АДРЕСА_3 в с. Сад дружина боржника заявила, що ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_2, де проживає сім’я їх дочки, він фактично проживає по АДРЕСА_3, але надати доступ до оселі для проведення опису майна боржника відмовилась, у зв’язку з чим було складено акт.
На виклики до відділу ДВС ОСОБА_2 не з’являється, доказів оскарження постанови про стягнення штрафу, яка примусово виконується, чи про сплату штрафу, не надав.
Вказані обставини підтверджуються відповідними актами державного виконавця, копіями постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про накладення штрафу на ОСОБА_2
Вказані обставини, на думку колегії суддів, давали підстави суду для задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не врахував, що на момент розгляду подання в Сумському районному в суді розглядалась справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФ в Ковпаківському районі м. Суми про визнання протиправною та скасування постанови управління Пенсійного фонду, на підставі якої було відкрито виконавче провадження, є безпідставними.
Посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає обов’язкове зупинення виконавчого провадження у випадку прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, боржник не надав доказів тому, що на час винесення оскаржуваної ухвали судом була прийнята до розгляду скарга боржника саме на постанову № 166 від 31 серпня 2009 року, для примусового виконання якої судом було надано дозвіл на примусове входження до житла боржника. Відповідну ухвалу суду про прийняття такої скарги до розгляду ні державному виконавцеві, ні суду, який розглядав подання, боржник не надав.
З огляду на зазначені обставини суд першої інстанції виніс ухвалу, яка відповідає вимогам закону, і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3, відхилити.
Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 19 липня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцятим днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Сумської області Л.О.Сибільова