Справа № 22ц – 7993/2010 р.                   Головуючий в суді 1 інстанції Левченко А.В.

Категорія 01, 02, 05                                       Доповідач в суді ІІ інстанції Малород О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    24 січня 2011 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

    головуючого: Поліщука М.А.,

    суддів: Малорода О.І., Голуб С.А.,

    при секретарі: Мягкій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – Кіровська сільська рада Бориспільського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Вертикаль» про усунення порушень права власності на землю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області про припинення дій, які порушують право користування земельною ділянкою та визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

    Позивач звернувся до суду з даним позовом.

    Мотивував вимоги тим, що йому на праві власності належать дві земельні ділянки в с. Артемівка Бориспільського району Київської області.  На початку травня 2008 р. ним виявлено відсутність межових знаків з боку суміжної земельної ділянки та ведення відповідачем будівництва будинку та вже збудований гараж і колодязь на належній йому земельній ділянці. Зазначений спір розглядався Кіровською сільською радою, яка в листі вказувала відповідачу на неправомірність його дій, проте порушення продовжувались. В зв’язку з цим, він просив зобов’язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні його права власності шляхом відновлення стану земельної ділянки, та звільнення її від самовільно зведених будівель та споруд шляхом їх знесення.

Відповідачем подано зустрічний позов, в якому він просив визнати недійсним рішення Кіровської сільської ради від 18.08.2006 року щодо передачі у власність позивачу земельних ділянок, скасувати державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯД № 860896 та ЯД № 846822 та їх державну реєстрацію в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 010632300599 та № 010632300600, також визнати за ним право власності на земельну ділянку в розмірі 0,146 га в межах фактичного використання, яка надана йому в постійне користування та під забудову рішенням сільської ради від 19.04.1996 року про надання земельної ділянки.

Рішенням суду позов задоволено частково.

Зобов’язано ОСОБА_1 усунути порушення права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до забудови його земельної ділянки, а саме: звільнити земельну ділянку від самовільно зведених будівель та споруд, споруджених на земельній ділянці ОСОБА_2, шляхом їх знесення.

В решті частини позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким визнати за ним право власності на земельну ділянку, яку він фактично займає.

Мотивує вимоги тим, що судом першої інстанції не з’ясовані всі обставини, що мають значення для справи та зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи та рішення постановлено всупереч норм матеріального та процесуального права.

Судом безпідставно взято до уваги твердження позивача про те, що ним було захоплено земельну ділянку та самовільно зведено будівлі, які не підтверджені жодними доказами, проігноровано його заперечення на позовну заяву, не досліджено обставини грубих порушень при прийнятті сільською радою рішення від 18.08.2006 року про надання позивачу у приватну власність земельних ділянок, не було надано сільською радою та місцевим відділом земельних ресурсів для огляду технічні матеріали щодо погодження меж та підтвердження розмірів земельних ділянок та оригінали державних актів, виданих ОСОБА_2, проігноровано численні докази, надані ним про користування земельною ділянкою ще з 1996 року.    

Колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником земельної ділянки  розміром 0,2499 га  та земельної ділянки розміром 0,0537 га в с. Артемівка на території Кіровської сільської ради.  Земельні ділянки передані у власність рішенням ради від 18 серпня 2006 року та 22 вересня 2006 року ним отримано державні акти.

26 травня 2010 року комісія сільської ради при обстеженні земельної ділянки відповідача встановила, що господарська будівля гараж займає 3 м суміжної ділянки, що перебуває у власності позивача.

Крім того встановлено, що межі земельної ділянки, яка рішенням ради від 19 квітня 1996 року, виділена відповідачу, на місцевості землевпорядною організацією не відводились.

Відповідач до отримання державних актів приступив до використання земельної ділянки, почав будівництво.

За встановлених обставин суд зазначив, що позивач отримав державні акти на земельні ділянки, провів їх державну реєстрацію тому в силу ст. 125 ЗК України правомірно приступив до використання земельної ділянки.

Суд також прийшов до висновку, що відповідач не мав право приступати до використання земельної ділянки, поскільки земельна ділянка відповідача на місцевості землевпорядними органами не відведена, відповідач не отримав державний акт на право власності на земельні ділянки відповідно до ст. 22 ЗК України в редакції 1990 року та ст. 125 ЗК України в редакції 2003 року, які діяли на час надання земельної ділянки та на час прийняття рішення про дачу згоди на виготовлення технічної документації.

  Колегія вважає, що суд вірно встановив обставини справи та дав їм належну правову оцінку.

Так дійсно відповідач приступив до використання земельної ділянки до отримання державного акту та відведення земельної ділянки землевпорядними органами на місцевості. Такі дії відповідача не узгоджуються з вимогами ст. ст. 22 ЗК України в редакції 1990 року та ст. 125 ЗК України в редакції 2003 року.

Указана обставина призвела до того, що відповідач при будівництві гаража зайняв 3 м суміжної земельної ділянки, що перебуває у власності позивача.

Факт зайняття земельної ділянки  підтверджено актом обстеження виконаного представниками сільської ради /за участю двох землевпорядників, двох членів земельної комісії та затвердженої сільським головою а.с.186/. та листом ТОВ «Фірма Вертикаль» яке в листі повідомило відповідача про відмову від виконання технічної документації на земельну ділянку, у зв’язку з виникненням спору з приводу розміщення господарських споруд.

Заперечення відповідача про відведення земельної ділянки виконаних органами архітектури /а.с.83/ не спростовують висновки суду, поскільки відповідно до ст. 22 ЗК України в редакції 1990 року та ст. 125 ЗК України в редакції 2003 року відвід меж земельної ділянки на місцевості проводиться землевпорядними організаціями, а не органами архітектури.

Інші заперечення викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду.

В ході апеляційного розгляду представники відповідача заперечували лише проти задоволення вимог в частині усунення перешкод шляхом знесення будівлі і не оспорили рішення в частині відмови у задоволенні їх зустрічних вимог про визнання недійсними державних актів позивача, визнавши тим самим правомірність їх видачі..

За таких обставин колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 308 ч.1 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає без змін рішення суду.

Керуючись ст. 308 ч.1,315 ЦПК України колегія ,-

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу відхилити.

    Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2010 року – залишити без змін.

    Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку  протягом 20 днів .

Головуючий :

Судді  :