Справа №1-996/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Чуйко О.Г.

при секретарі Расулової С. Ф.

з участю прокурора Попова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по

обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.

Києва, українки, гр-ки України, з середньо-спеціальною освітою, одруженої, на

утриманні малоліня дитина ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої та

проживаючої в АДРЕСА_1, не працюючої в зв’язку з

доглядом за дитиною, раніше не судимої

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 березня 2009 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи у будинку АДРЕСА_2, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків з чоловіком ОСОБА_2, які виникли в процесі сварки, умисно нанесла останньому ножем два тичкові удари ножем, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудей зліва, від якого відходить рановий канал, по ходу якого перетинається шкіра, підшкірно-жирова клітковина, м»язи, пристінкова плевра, що призвело до лівобічного пневмотораксу.

Згідно даних, які містяться у висновку судово-медичної експертизи № 632/Е від 25 червня 2009 року вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення та різаної рани грудей, яка за ступенем тяжкості має ознаки легкого тілесного ушкодження.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину визнала в повному обсязі, суду показала, що дійсно, при обставинах, вкладених в установчій частині вироку вона двічі варила ножем свого чоловіка ОСОБА_2 внаслідок виниклих неприязних стосунків. Це було пов’язано з тим, що останній, після того, як вони почали проживати окремо, не допомагав їй по догляду за малолітньою дитиною матеріально, не приймав участі в її вихованні, в цей день на цьому грунті виникла сварка, він почав її бити, штовхати, вона ухопила в праву руку ніж зі стола, який стояв поруч і нанесла ОСОБА_2 два удари ножем, куди наносила удари не бачила, оскільки він її штовхнув на крісло і удари наносила збоку. Після цього ОСОБА_2 декілька разів ударив її і вигнав з дому. Про те, що він знаходиться у лікарні дізналася через декілька днів, надавала допомогу. ОСОБА_2 до неї матеріальних претензій не має.

Вину визнає, щиросердно розкоюється, просить суд врахувати, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, запевняє, що більше не вчинить новий злочин.

Враховуючи визнання підсудною ОСОБА_1, всіх фактичних обставин справи, суд в порядку ст. 299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, обмежившись допитом підсудної, вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 в умисних діях, які виразилися у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя та здоров»я потерпшого ОСОБА_2 в момент їх заподіяння, кваліфікацію дій за ч. 1 ст. 121 КК України вірною.

Обираючи підсудній вид і міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого нею злочину; фактичні обставини справи та відношення підсудною ОСОБА_1 до скоєного, яка вину визнала та щиросердно розкаялася.

Судом також враховуються дані про особу ОСОБА_1, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, психіатра, характеризується позитивно за місцем постійного проживання, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, яка знаходиться на її утриманні.

Враховуючи викладене, суд вважає що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, але під наглядом органів кримінально-виконавчої системи, а тому призначає показання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Речові докази підлягають знищенню.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді 5/п»яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням строком на 2/два/ роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі /а.с 53-54 / - знищити.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд м. Києва.