АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-294/07р. Категорія: ч.3 ст. 185 КК України

Головуючий 1- ї інстанції Нікітіна Ю.О.

Доповідач апеляційного суду Войтовський С.А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 травня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Ржепецького О.П. суддів- Губи О.О., Войтовського С.А. за участю прокурора- Брєк Г.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2007 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Миколаєва, українець, громадянин України, раніше судимий: 1) 21.04.2006 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 2) 17.07.2006 року тим же судом за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.З, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі і та до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік на підставі ст.ст.75,76 КК України з самостійним виконанням вироку, - засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднано невідбуте покарання за попередніми вироками і остаточно призначено ОСОБА_1. до відбування 3 роки 8 місяців позбавлення волі та 1 рік позбавлення волі умовно з іспитовим строком 1 рік на підставі ст.ст.75, 76 КК України з самостійним виконанням вироку.

2

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м.Миколаєва, українець, громадянин України, раніше судимий: 17.07.2006 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

-   засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено ОСОБА_2. до відбування 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2. звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України він зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1. і ОСОБА_2. на користь: ОСОБА_3. 990 грн.; ОСОБА_4.- 595 грн.; ОСОБА_5.- 578 грн.

За вироком суду ОСОБА_1. і ОСОБА_2. визнані винними і засуджені за скоєння злочинів при слідуючих обставинах.

На початку березня 2006 року, в вечірній час (точна дата і час досудовим слідством не встановлені) ОСОБА_1. і ОСОБА_2. за попередньою змовою на викрадення чужого майна, прийшли на територію садового товариства "ІНФОРМАЦІЯ_3", розташованого поблизу АДРЕСА_1, де шляхом зриву замків з вхідних дверей проникли в будинок № 96, який належить ОСОБА_4. і таємно викрали набір інструментів та інвентар на загальну суму 595 грн.

Після цього вони заховали викрадене та пішли до будинку № 2 СВТ "ІНФОРМАЦІЯ_3", який належить ОСОБА_3., де через балкон проникли до приміщення будинку, звідки таємно викрали килим, телевізор, дитячий манеж, посуд на загальну суму 990 грн.

Потім ОСОБА_1. і ОСОБА_2. пішли до будинку № 89 цього ж товариства, де шляхом зриву замків на вхідних дверях, проникли в будинок та таємно викрали керосинові лампу, посуд та інвентар, що належали ОСОБА_5. на загальну суму 578 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1., не оспорюючи доведеність вини і кваліфікацію злочину, вважає, що суд невірно застосував кримінальний закон та призначив йому покарання за сукупністю злочинів у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі. На думку апелянта, вирок слідує змінити та пом'якшити призначене покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі, які були призначені за попереднім вироком Заводського районного суду М.Миколаєва від 17.07.2006 року.

В доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_1. вказує, що крадіжки не вчиняв, а на досудовому слідстві обмовив себе внаслідок відсутності захисника та застосування до нього недозволених методів слідства. Разом з тим, за змістом апеляції, просить пом'якшити призначене покарання.

Іншими учасниками процесу вирок не оскаржувався.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Брєк Г.С., яка вважала, що вирок суду є законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки про винність ОСОБА_1. в скоєні злочинів, за які він засуджений, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні і викладеними у вироку.

Посилання засудженого ОСОБА_1. в доповненнях до апеляції про те, що він не вчиняв крадіжки майна являються безпідставними.

Так, з показань засудженого ОСОБА_2. в ході досудового слідства, які він давав в якості обвинуваченого та в судовому засіданні слідує, що на початку березня 2006 року разом з ОСОБА_1. вони скоїли ряд крадіжок майна в СВТ "ІНФОРМАЦІЯ_3". При цьому ОСОБА_1. ламав замки на вхідних дверях, проникав в приміщення та виносив речі. Він спостерігав щоб ніхто не побачив та допомагав ОСОБА_1. виносити речі в мішках, які потім ховали. Згодом викрадене продали.

В судовому засіданні ОСОБА_1. також не заперечував, що при вказаних обставинах дійсно вчинили з ОСОБА_2. крадіжки майна потерпілих ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. в СВТ "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Наведене підтверджується даними протоколів огляду місць події, в ході яких були оглянуті будинки потерпілих і встановлено проникнення в них шляхом пошкодження замків на вхідних дверях, безлад в домоволодіннях, відсутність частини майна.

Факт пошкодження замка на вхідних дверях домоволодіння потерпілої ОСОБА_5. також підтверджується висновками судово-трасологічної експертизи та даними протоколу огляду пошкодженого замка (а.с.91-97).

Таким чином, перевіривши зібрані докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про винність ОСОБА_1. у вчиненні злочинів та правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст.185 КК України, як вчинення таємної крадіжки чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло.

Ствердження засудженого ОСОБА_1. про порушення його права на захист в ході досудового слідства також являються безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. виявив бажання мати захисника з моменту пред'явлення обвинувачення ( а.с.53). Така можливість йому була надана і постановою слідчого від 29.06.2006 року при пред'явленні обвинувачення захисник був допущений до участі у справі (а.с.112,113).

Також в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані про застосування до ОСОБА_1. в ході досудового слідства недозволенних методів. Про такі обставини він раніше не пояснював.

Що стосується покарання, то воно призначено ОСОБА_1. у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням ступіня тяжкості вчиненого злочину, даних щодо його особи, обставин, які пом'якшують покарання. Так, суд врахував, що ОСОБА_1. вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, те, що він розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується. Разом з тим, суд також врахував, що ОСОБА_1. раніше судимий, обставини справи і обгрунтовано прийшов до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі. Правила ч.4 ст.70 КК України судом застосовані правильно.

Підстав для пом'якшення призначеного покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2007 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.