АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-301 /07 Категорія: ч.2 ст.121, ч.2 ст.263 ч.2 КК України
Головуючий у 1-й інстанції: Самчишина Н.В. Доповідач: Войтовський С.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Погорєлової Г.М.
суддів - Олещук Т.Л., Войтовського С.А.
при секретарі- Гарусенко Л.М.
за участю прокурора- Багірової В.А.
засудженого - ОСОБА_1
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
24.04.2007 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Жовтневого району Миколаївської області, засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05.02.2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець М.Миколаєва, українець, громадянин України, раніше не судимий, - засуджений за ч.2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 до відбування 8 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним скоєння злочинів при слідуючих обставинах.
і засуджений за
В квітні 2006 року ОСОБА_1 на березі річки Інгул в районі с Зайчевське Жовтневого району Миколаївської області знайшов свинцевий кастет і, не маючи передбаченого законом дозволу, приніс його додому в будинок АДРЕСА_1, де зберігав для використання.
В ніч з 29 на 30 квітня 2006 року ОСОБА_1 взяв з дому кастет, носив при собі в кишені одягу по вул. Зарічній села Зайчевське і в той же час використав його.
14 червня 2006 року приблизно 9 год. 30 хв. в приміщені літньої кухні домоволодіння АДРЕСА_1 на грунті раніше виниклих неприязних стосунків між ОСОБА_1 та його братом ОСОБА_4 виникла сварка через сокиру, яку раніше ОСОБА_4 виніс з хати. В ході сварки ОСОБА_1 вийшов із приміщенні літньої кухні, зайшов до хати, де взяв свинцевий кастет і надів його на праву руку. Повернувшись в кухню, де знаходився ОСОБА_4, ОСОБА_1 наніс йому три удари кастетом в область голови, від чого ОСОБА_4 впав на підлогу. Коли ОСОБА_4 лежав на підлозі, ОСОБА_1 наніс йому ще один удар ногою в область обличчя.
В результаті побиття ОСОБА_4 була спричинена закрита черепно - мозкова травма у вигляді забиття головного мозку, крововиливу під тверду мозкову оболонку з послідуючим стисненням головного мозку, від яких смерть потерпілого настала через деякий час в лікарні.
Бажаючи позбавитись від свинцевого кастету, ОСОБА_1 в той же день, після нанесення ударів ОСОБА_4, викинув кастет в річку Інгул.
В апеляції старший помічник прокурора Жовтневого району Миколаївської області просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок. Вважає, що суд помилково прийшов до висновку про відсутність у ОСОБА_1 умислу на вбивство потерпілого, а тому неправильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.121 КК України. Також посилається на те, що судом при призначенні покарання не в повній мірі врахована тяжкість скоєних злочинів та дані про особу ОСОБА_1, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності і був звільнений в зв'язку з актом амністії. Апелянт просить визнати винним ОСОБА_1 за ст. ст. 115 ч.1. 263 ч.2 КК України та за сукупністю злочинів призначити йому покарання у виді 11 років позбавлення волі.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що кастет при собі не носив. Він його дійсно знайшов, приніс додому, але через деякий час викинув в річку. Вказаним кастетом нікому тілесних ушкоджень не спричиняв. Також вказує, що на кухні потерпілого ОСОБА_4 кастетом і ногою не бив, а на досудовому слідстві обмовив себе в скоєні вказаних злочинів внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства. Коли він зайшов до кухні, то брат лежав п'яний на підлозі і він його не чіпав. Вважає, що суд дав невірну оцінку пояснення свідків та висновкам судово-медичної експертизи. На його думку, ОСОБА_4 могли напередодні побити працівники міліції, оскільки він був в стані алкогольного сп'яніння. Також посилається, що на досудовому
3
слідстві було порушено його право на захист, так як він допитувався без захисника. Засуджений просить вирок суду скасувати та, за змістом апеляції, справу закрити.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 фактично посилається на ті ж обставини. Також вказує, що суд не звернув уваги на протирічливі висновки судово-медичної експертизи та не дав оцінки поясненням нейрохірурга ОСОБА_5 про виявлення у ОСОБА_4 в потиличній області рани з гнійним нальотом та про можливість отримання ним тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту на твердий предмет. Захисник вважає, що ОСОБА_4 могли напередодні побити працівники міліції, а вдома, знаходячись в нетверезому стані, він впав і ударився головою, в результаті чого міг отримати тілесні ушкодження, від яких настала смерть. На думку захисника всі докази по справі є недопустимими, оскільки отримані з порушенням кримінально-процесуального закону. За змістом апеляції захисник просить справу закрити за відсутністю події злочинів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які підтримали подані ними апеляції, думку прокурора Багірової В.А., яка підтримала апеляцію подану старшим помічником прокурора Жовтневого району і просила залишити апеляції засудженого і захисників без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у скоєні злочинів, за які він засуджений, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку, яким дано аналіз.
Доводи засудженого і захисника ОСОБА_2 про непричетність до скоєння злочинів спростовуються показаннями ОСОБА_1, даними в ході досудового слідства в якості підозрюваного і обвинуваченого, згідно яким він повністю визнавав свою вину в незаконному носінні кастету та побитті ОСОБА_4 в приміщені літньої кухні кастетом по голові.
Так, з показань ОСОБА_1 на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого слідує, що весною 2006 року на березі річки Інгул він знайшов свинцевий кастет, який приніс додому, де залишив на зберігання. 17 червня 2006 року приблизно о 9 год. 30 хв. він зайшов в літню кухню, де знаходився ОСОБА_4 і спитав за сокиру, яку той виніс з дому. Брат почав лаятись з ним. Тоді він пішов в будинок і взяв кастет, так як думав, що брат міг його вдарити. Кастет він одів на праву руку і коли зайшов в літню кухню, то біля порога зразу же наніс ним удар брату в голову зліва в потиличну область. ОСОБА_4 впав на підлогу, а він вдарив його ще один раз ногою в голову. Потім він злякався, що сильно вдарив ОСОБА_4 і викинув кастет в річку Інгул. Через деякий час, приблизно об 11 годині, до нього додому
4
прийшов ОСОБА_6 - двоюрідний брат ОСОБА_4. Вони разом покурили, а потім зайшли до літньої кухні. ОСОБА_4 також лежав на підлозі, але в іншому положенні і хрипів. Крові на голові він не бачив. На запитання, чи не бив він ОСОБА_4, відповів, що не чіпав його. Після цього Володимир пішов додому і згодом повернувся зі своєю матір'ю. Вони стали приводити його в свідомість, викликали фельдшера і "швидку допомогу".
В ході відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_1 підтвердив свої первинні показання на досудовому слідстві і на місці розповів і показав як і куди він наносив удари кастетом і ногою ОСОБА_4 Пояснив, що коли вийшов із літньої кухні, то кастет тримав в правій кишені спортивних штанів. В ході даної слідчої дії ОСОБА_1 дістав спортивні штани з корзини і пояснив, що саме в них був одягнений, коли наносив удари потерпілому (т. 1 а.с. 152- 158).
З висновків судово-біологічної експертизи № 277 від 16.08.2006 року слідує, що на спортивних штанах, на які вказав ОСОБА_1 в ході відтворення обстановки і обставин події виявлені сліди крові, походження яких не виключено від ОСОБА_4 (т.1 а.с. 93-97).
В подальшому при допиті в якості обвинуваченого ОСОБА_1 змінив свої показання, стверджував про непричетність до скоєних злочинів, але при цьому вказував, що його ніхто не заставляв давати визнавальні покази, а обмовив він себе, так як боявся, щоб його не били працівники міліції (т.2 а.с.71-79).
В судовому засіданні ОСОБА_1 фактично не заперечував, що носив кастет без передбаченого законом дозволу, вказавши, що взяв його у ОСОБА_18, приніс додому та зберігав в серванті. Коли матір побачила кастет, то попросила позбавитися його. Він показував кастет ОСОБА_7 і ОСОБА_8, ходив з ним на рибалку, а потім викинув в річку.
Стосовно обставин побиття ОСОБА_4 засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснював, що ранком 14 червня 2006 року знайшов ОСОБА_4 на підлозі в літній кухні, подумав, що той спить п'яний і його не чіпав. Згодом прийшов ОСОБА_7, якому він показав ОСОБА_4 На запитання ОСОБА_7, він повідомив, що брата не бив. Вони покурили і ОСОБА_7 пішов. Через деякий час знову прийшли ОСОБА_7,ОСОБА_9 і фельдшер ОСОБА_10, які виявили у ОСОБА_4 рани на голові, не змогли його привести у свідомість і відправили в лікарню.
Хоча в судовому засіданні ОСОБА_1 змінив свої показання, мотивуючи це застосуванням до нього недозволених методів слідства та відсутністю захисника, суд обгрунтовано вказав у вироку, що дані ствердження спростовуються поясненнями ОСОБА_1 на досудовому слідстві, а також показаннями потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_11, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_7, протоколом відтворення обстановки і обставин
5
події з участю ОСОБА_1, протоколом огляду місця події, висновками судово-біологічної та судово-криміналістичної експертиз.
Так, з пояснень потерпілого ОСОБА_13 - батька померлого вбачається, що йому було відомо про бійки між ОСОБА_1 і його сином. За півтора місяці до смерті сина він бачив його з перев'язаною головою, часто той ходив з тілесними ушкодженнями. 15.06.2006 року зі слів матері йому стало відомо, що вона знайшла ОСОБА_4, який лежав в літній кухні на підлозі без свідомості.
З пояснень ОСОБА_11- матері потерпілого слідує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 її сини від різних шлюбів. З квітня 2006 року між синами почали виникати бійки, так як старший син- ОСОБА_4 виносив речі з дому, продавав їх і купував спиртне, а молодший син - ОСОБА_1 бив його. До вказаних подій вона знайшла у ОСОБА_1 кастет сірого кольору і просила його викинути. 14.06.2006 року о 18 годині їй стало відомо від сусідки, що ОСОБА_4 забрала "швидка допомога" в лікарню. Коли зайшла в хату, то побачила ОСОБА_1 з працівниками міліції. В райвідділі їй повідомили, що ОСОБА_1 затримали з приводу побиття брата. В ніч з ІНФОРМАЦІЯ_2 року старший син помер в лікарні.
З пояснень свідка ОСОБА_7 вбачається, що 14.06.2006 року він заїхав до ОСОБА_1 Останній запропонував йому подивитись на "прикол". В кухні він побачив, що на спині лежить без свідомості двоюрідний брат-ОСОБА_4, біля голови була кров, він хрипів, із рота йшла піна. На його запитання, чи бив потерпілого, ОСОБА_1 відповів, що не чіпав брата. Він пішов додому і розповів матері про те, що бачив. Вони знову прийшли до ОСОБА_1 і викликали фельдшера, яка давала ОСОБА_4 нашатир, але він в свідомість не приходив. Коли мама запитала у ОСОБА_1 чому він не викликав "швидку допомогу", той відповів, що нехай ОСОБА_4 помирає.
Показання ОСОБА_7 стосовно обставин виявлення потерпілого з тілесними ушкодженнями голови в літній кухні домоволодіння АДРЕСА_1 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 Даний свідок підтвердила, що до приходу фельдшера лаялась на ОСОБА_1, оскільки той раніше не покликав її і, якщо ОСОБА_4 помре, то скажуть, що це він вбив його, на що ОСОБА_1 відповів, що нехай ОСОБА_4 помирає. Коли фельдшер оглядала ОСОБА_4, то в нього на голові з лівої сторони була рана, а під головою калюжа крові. Також свідок ОСОБА_9 пояснювала, що в ніч з 29 на 30 квітня 2006 року ОСОБА_1 побив її сина кастетом, зламав ніс, але в міліцію вони не звертались, так як не хотіли псувати відносини з родичем.
З показань свідка ОСОБА_10 слідує, що 14.06.2006 року приблизно о 12 год.30 хв. її, як фельдшера, викликали додому до ОСОБА_4, який лежав без свідомості в літній кухні на підлозі. Він хрипів, пульс був слабкий. На голові було садно, яке вона не оглядала. Волосся в потиличній області було в крові. Вона намагалась привести ОСОБА_4 в свідомість, але це не вдалося. Потім викликали "швидку допомогу". Також даний свідок вказала, що раніше 10
6
травня 2006 року ОСОБА_4 звертався до неї за допомогою, так як в нього на голові була рублена рана, яку вона обробила. На її запитання, хто його вдарив, ОСОБА_4 відповів, що не знає. Вона здогадалась, що вдарив його брат ОСОБА_1, так як вони між собою часто сварились.
Із перевірених судом показань свідка ОСОБА_14 слідує, що вона бачила ОСОБА_4 до 9 години 13.06.2006 року. Він сидів біля свого дому на лавці, будь-яких тілесних ушкоджень в нього не було.
Свідки ОСОБА_15 і ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснили, що ввечері 13.06.2006 року до них приходив ОСОБА_4 Приблизно з 18 до 22 години вони разом вживали спиртне. ОСОБА_4 скаржився, що не може знайти спільну мову з братом ОСОБА_1. Потім він пішов додому, наявних тілесних ушкоджень в нього не було.
Згідно висновків судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді чисельних саден, ран, крововиливів в області обличчя, голови і верхніх кінцівок, забій головного мозку, крововилив під тверду мозкову оболонку. Рана в тім'яно-потиличній області, забій головного мозку і субдуральний крововилив в тім'яно-потиличну область відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень і потягли за собою смерть. Садна і крововиливи могли виникнути від ударів кулаком, взутими ногами. Рани в області голови могли виникнути від удару кастетом. Експертом вказано, що показання ОСОБА_1 при відтворенні обстановки і обставин події можуть відповідати механізму виникнення і локалізації ушкоджень на тілі ОСОБА_4 Виникнення вказаних ушкоджень при падіння тіла на підлогу маловірогідне.
Як вбачається з медичної картки ОСОБА_4, в нього на голові була наявна рана з жовтим нальотом, яку потім ушили. Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 вказували, що потерпілого дійсно хтось раніше побив, хто вони достовірно не знають. Ствердження захисника про те, що ОСОБА_4 міг отримати рану, від якої настала його смерть, вночі 13.06 2006 року протирічить матеріалам справи, а з показань свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та самого ОСОБА_1 слідує, що 13.06.2006 року у ОСОБА_4 ніяких наявних тілесних ушкоджень, в том у числі і на голові, не було. Крім того, ОСОБА_1 на досудовому слідстві вказував, що і вранці 14.06.2006 року коли він побачив брата в літній кухні, то в нього не було тілесних ушкоджень.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що бачив кастет у ОСОБА_1 біля бару в с.Зайчевському. Зі слів ОСОБА_7 йому відомо, що ОСОБА_1 в травні 2006 року побив ОСОБА_4, який ходив з перебинтованою головою. Згідно протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 17.08.2006 року ОСОБА_17 впізнав кастет, який бачив у ОСОБА_1 на початку травня 2006 року ( т.2 а.с.94).
7
Вказані пояснення узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_7-двоюрідного брата ОСОБА_4, який підтвердив, що дійсно бачив у ОСОБА_1 вдома кастет, яким той розбивав цеглу. 29 квітня 2006 року ОСОБА_1 побив його біля клубу. При цьому в руках у нього був предмет схожий на кастет. В результаті бійки він отримав ушкодження у виді рублених ран голови, але в міліцію не звертався. Також після його бійки з ОСОБА_1, він бачив ОСОБА_4 з перебинтованою головою і останній розповів, що його теж побив ОСОБА_1
Наведені пояснення підтверджуються актом судово-медичного освідування від 28.08.2006 року ОСОБА_7, згідно якого у нього були виявлені ушкодження у виді скривлення спинки носа, рубці на обличчі та голові, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я і могли бути спричинені кастетом 30.04.2006 року ( т.1 а.с.67).
Висновками судово-криміналістичної експертизи від 29.06.2006 року підтверджено, що виявлений в річці Інгул біля с.Зайчевське предмет є холодною зброєю - кастетом, який виготовлений саморобним способом (т.1 а.с.42-46). В ході досудового слідства ОСОБА_1 сам вказав на місце, де він викинув вказаний кастет в річку і не заперечував, що саме ним наносив удари ОСОБА_4 по голові.
Посилання засудженого і захисника ОСОБА_2 на порушення під час досудового слідства права ОСОБА_1 на захист являються безпідставними.
З матеріалів кримінальної справи слідує, що 15.06.2006 року справа була порушена за фактом спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 за ознаками ч.2 ст.121 КК України. Як вбачається з протоколу затримання від 15.06.2006 року, ОСОБА_1 не заперечував, що 14.06.2006 року наніс удар кастетом в голову ОСОБА_4 і при затриманні заявив, що захисник йому не потрібен (т.1 а.с. 128-130). В цей же день він був допитаний в якості підозрюваного і розповів як наносив ОСОБА_4 удари кастетом і ногою по голові. При цьому також розповів де знайшов кастет, детально описав його і пояснив, що викинув кастет в річку після вказаних подій, так як злякався. Зі слів ОСОБА_1 була складена схема, на якій відображена форма кастета, що співпадає з тим кастетом, який був виявлений працівниками міліції в річці Інгул. Обвинувачення за ч.2 ст.121 КК України ОСОБА_1 було пред'явлене 17.06.2006 року. При допиті він також вказав, що захисник йому не потрібен і не заперечував, що вдарив брата кастетом по голові (т.2 а.с.21-24). 18.06.2006 року ОСОБА_1 написав заяву про допуск до участі у справі захисника ОСОБА_2 Вказане клопотання було задоволено і з цього часу захисник приймав участь у справі, захищаючи інтереси обвинуваченого ( т.2 а.с.28-31). В подальшому органами досудового слідства ОСОБА_1 було пред'явлене обвинувачення за ч. 1 ст. 115 та ч.2 ст.263 КК України.
8
Таким чином, наведене свідчить про те, що право ОСОБА_1 на захист в ході досудового слідства порушено не було, а здобуті докази, які викладені у вироку, є допустимими.
Твердження засудженого про те, що він під час досудового слідства давав неправдиві показання в зв'язку із застосуванням до нього недозволених методів слідства спростовуються матеріалами перевірки прокуратури Жовтневого району Миколаївської області, за результатами якої постановою від 24.01.2007 року відмовлено в порушені кримінальної справи за фактом перевищення працівниками міліції влади або службових повноважень за відсутністю в їх діях складу злочину.
Перевіривши зібрані докази в сукупності, суд правильно прийшов до висновку про відсутність у ОСОБА_1 умислу на умисне вбивство. Попередня поведінка засудженого і потерпілого, неодноразові сварки і бійки між ними вказують на те, що такий стан відносин між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 був постійним. Характер і локалізація поранень, причини припинення злочинних дій свідчать про те, що відношення ОСОБА_1 до настання смерті потерпілого було необережним. Після нанесення ударів кастетом в голову ОСОБА_4, коли той впав на підлогу, ОСОБА_1 злякався, що сильно вдарив брата, дії припинив і кастет викинув в річку. Те, що після вказаних дій ОСОБА_4 був живий, підтверджується об'єктивними даними, показаннями самого ОСОБА_1 та свідків, які прибули на місце події.
В зв'язку з наведеним, посилання в апеляції старшого помічника прокурора на те, що ОСОБА_1 мав умисел на вбивство потерпілого, являються безпідставними.
Таким чином, суд повно і об'єктивно дослідив обставини справи і дав належну оцінку зібраним доказам. Дії засудженого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого та за ч.2 ст.263 КК України, як носіння кастету без передбаченого законом дозволу.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступінню тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких і середньої тяжкості, даних про його особу, яка вважається не судимою, позитивної характеристики з місця проживання, стану здоров'я.
Порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які б вказували на необхідність скасування вироку, як то посилаються в апеляціях засуджений і його захисник, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, ОСОБА_4 суддів, -
9
УХВАЛИЛА:
Апеляції старшого помічника прокурора Жовтневого району Миколаївської області, захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 грудня 2007 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.