АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11- 246/07                                           Головуючий у 1-й інстанції: Горбенко С.А.

Категорія: ч.2 ст.122

КК України                                                                                    Доповідач: Войтовський С.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого - Ржепецького О.П. суддів - Губи О.О., Войтовського С.А. при секретарі- Татаровій С.Є. за участю прокурора- Брєк Г.С. засудженого- ОСОБА_1

24 квітня 2007 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 лютого 2007 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м.Воркута республіка Комі, Росія, українець, громадянин України, раніше не судимий,

- засуджений за ч.1 ст.122 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ч.1 п.п.3,4 ст.76 КК України ОСОБА_1 зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Первомайської центральної міської лікарні 290 грн.82 коп.

2

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за скоєння злочину при слідуючих обставинах.

05 вересня 2006 року приблизно о 4 годині ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, неподалік від входу в кафе-бар "Таверна" по вул.Одеській в м.Первомайську Миколаївської області, на території літнього майданчику вказаного бару, зустрів невідомого на той час ОСОБА_2, з яким у нього на грунті раптово виниклих неприязних стосунків сталася словесна лайка, під час якої він умисно ногою, одягненою у взуття, вдарив ОСОБА_2 по правому гомілковому суглобу ноги, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я.

В апеляції потерпілий ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину і кваліфікацію його дій, вважає, що призначене засудженому покарання є занадто м'яким і не відповідає тяжкості скоєного злочину. Вказує, що з приводу закритого перелому зовнішнього мищелка правого гомілкового суглобу був прооперований в лікарні, і на цей час погано пересувається, але засуджений до нього в лікарню не навідувався, завдані збитки за лікування та пошкоджену одежу не відшкодував. Крім того, посилається на те, що суд безпідставно відмовив в прийнятті цивільного позову до ОСОБА_1, внаслідок чого порушив його права потерпілого. Апелянт просить вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання та призначити ОСОБА_1покарання у відповідності з тяжкістю скоєного злочину, а також розглянути цивільний позов по відшкодуванню завданої злочином шкоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив залишити вирок суду без зміни, думку прокурора Брєк Г.С, яка вважала, що вирок слідує скасувати з процесуальних підстав, оскільки ОСОБА_1 свою вину визнав тільки в дебатах, але суд не поновив судове слідство і не допитав його, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який він засуджений, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку, яким дано аналіз.

Доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину і кваліфікація його дій учасниками процесу не оспорюються.

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України, як вчинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у ст..121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілого.

3

Що стосується покарання, то воно призначено засудженому у відповідності з вимогами ст.65 КК України з урахуванням ступіня тяжкості вчиненого злочину, віднесеного до категорії середньої тяжкості, даних про його особу, яка характеризується позитивно, обставин, що пом'якшують покарання-визнання своєї вини, каяття у скоєному, вчинення злочину вперше. Правильно суд визнав обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Враховуючі сукупність вказаних обставин і дані про особу засудженого, суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства і звільнив його від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст.75, 76 КК України.

Ствердження потерпілого про те, що засуджений ОСОБА_1 добровільно не відшкодував завдані збитки, а суд необгрунтовано відмовив в прийнятті до розгляду його цивільного позову, являються безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором в інтересах Первомайської НМЛ був заявлений позов на відшкодування збитків за лікування ОСОБА_2 на суму 290 грн.82 коп., який судом задоволений в повному обсязі. В той же час потерпілий як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні цивільний позов не заявляв. Як слідує з пояснень потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні, він вказав, що цивільний позов заявить окремо, так як в нього буде ще одна операція і сума завданої шкоди повністю не визначена (а.с. 162). Таким чином, посилання апелянта на те, що суд безпідставно відмовив в прийнятті позовної заяви і не розглянув його позовні вимоги про відшкодування шкоди, матеріалами справи не підтверджується. Зауважень на протокол судового засідання потерпілий не подавав. Окремий розгляд цивільного позову апеляційною інстанцією в кримінальному судочинстві законом не передбачений, а тому з вказаними вимогами потерпілий вправі звернутися до місцевого суду для розгляду в порядку цивільного судочинства.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б вказували на необхідність скасування вироку, немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 лютого 2007 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.