АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-302-07                                       Головуючий у 1-й інстанції: Дірко І.І.

Категорія: ст.185 ч.2, 3 КК                             Доповідач: Пісной І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах   Апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого Карпія В.М. суддів Тимошевського В.П., Пісного І.М. за участю прокурора Данчук В.М. засудженого ОСОБА_1 потерпілої ОСОБА_2

19 квітня 2007 року розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2006 року, яким

ОСОБА_1,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, судимий: 1) 16.07.2001 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст.140 ч.3 КК України до 3 років    позбавлення    волі;    2)    24.12.2002    року Центральним   районним   судом   М.Миколаєва   за ст.309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 3) 04.08.2003 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст.ст.185 ч.3,71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 24.10.2006 р. умовно-достроково на  1  рік  1  місяць  11 днів

постановою Вознесенського  міськрайонного  суду Миколаївіської області від 17.10.2006 року,

- засуджений за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, призначено 4 роки позбавлення волі. Згідно ст.71  КК україни за сукупнистю вироків частково приєднано покарання за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.08.2003 року та

остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

2

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином: ОСОБА_3 3881 грн.; ОСОБА_4 12988 грн.; ОСОБА_2 2360 грн.; ОСОБА_5 950 грн.; ОСОБА_6 1073 грн.; ОСОБА_7 50 грн.; ОСОБА_8 600 грн.; ОСОБА_9 300 грн.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в таємному викраденні чухого майна, протягом червня-серпня 2006 року, за таких обставин.

02.06.2006 року, приблизно 00:00 годин, ОСОБА_1 на території автомобільної стоянки на АДРЕСА_1, шляхом пошкодження механізму двері проник до салону автомобіля ВАЗ, звідки викрав автомагнітолу, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 600 грн.

03.06.2006 року та 04.06.2006 року в нічний час, ОСОБА_1 тим же способом викрав з автомобілів ГАЗ та Опель, які знаходились на території автомобільної стоянки на АДРЕСА_2, автомагнітоли, чим заподіяв потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суми 700 грн. та 650 грн.

19.07.2006 року в нічний час, ОСОБА_1 шляхом розібрання секцій вагонки проник до приміщення торговельного кіоску на АДРЕСА_3, звідки таємно викрав майно, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 2360 грн.

21.07.2006 року в нічний час, ОСОБА_1 шляхом відгинання віконної грати проник до приміщенні магазину на АДРЕСА_4, звідки таємно викрав майно, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 4317 грн.

25.07.2006 року в нічний час, ОСОБА_1 шляхом зрізу креплень віконних ролетів проник до приміщення торговельного кіоску на АДРЕСА_5, звідки таємно викрав майно, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 1073 грн.

08.08.2006 року, приблизно о третій годині, ОСОБА_1 шляхом пошкодження механізму замка двері проник до салону автомобіля ВАЗ на АДРЕСА_6, звідки таємно викрав автомагнітолу з фрагментом автомобільної панелі, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 950 грн.

Того ж дня, приблизно о 16 годині, ОСОБА_1 шляхом розрізання ролета проник до торговельної палатки № 42 на території Центрального колгоспного ринку в м. Миколаєві, звідки таємно викрав майно, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 13486 грн.

В апеляції засуджений не оспорює доведеність та кваліфікацію ним вчиненого, але не погоджується з вирішенням цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вважаючи їх завищеними та недоведеними документально. Крім того, просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши ст.69 КК України, посилаючись на те,  що  суд  не  врахував  його  щире  каяття,  сприяння  розкриттю злочину,

3

вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин за наявності на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Заслухавши доповідь судді; засудженого ОСОБА_1, який вважаючи частково недоведеними позови потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, просив з урахуванням пом'якшуючих обставин, застосувати ст.69 КК України; потерпілу ОСОБА_2, яка стверджує що її майна було викрадено саме на суму 2360 грн.; думку прокурора про залишення апеляції без задоволення; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинів, передбачених ч.ч.2 та 3 ст.185 КК України, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, детальний аналіз яких наведений у вироку.

Доводи засудженого про те що він викрав майна потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на меншу суму, колегія суддів розцінює як безпідставні, такі що протирічать дійсним обставинам справи та спростовуються здобутими доказами.

Про викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 саме на суму 2360 грн. дала показання ця потерпіла. Визнавав викрадення на таку суму в цієї потерпілої і засуджений в ході досудового слідства та при судовому розгляді справи.

Щодо викрадення майна потерпілого ОСОБА_3 на суму 4317 грн. даав показання цей потерпілий, який стверджував, що саме на цю суму в нього було викрадено майно. Ці обставини збігаються та підтверджені змістом заяви потерпілого до правоохоронних органів, в якій він повно виклав склад викраденого і розбіжності в документальних даних з його показаннями та змістом позовної заяви відсутні.

За таких обставин цивільні позови вирішені судом вірно.

Покарання призначене відповідно до вимог ст.65-67, 70, 71 КК України, в мінімальних межах санкцій вказаної статті, з урахуванням даних про особу засудженого, який позитивно характеризується. Що стосується вчинення злочину внаслідок збігу тяжких смейних обставин, таких даних суду не надано. Саме ж по собі знаходження на утриманні неповнолітніх дітей не є такою обставиною, та не дає підстави вчинювати вісім епізодів крадіжок чужого майна на значні суми.

Тому підстави для пом'якшення покарання відсутні.

4

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а постановлений відносно нього вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2006 року - без зміни.