Справа № 2-а-353/2011 р.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

        25 січня 2011 року                                            Хустський районний суд

                                                                                                 Закарпатської області

                     в складі: головуючого-судді     Волощук О.Я.

                                                                при секретарі     Савинець Н.І.

                                      з участю позивача     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню Міжгірського району про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, –  

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 23.12.2010 року інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванню Міжгірського району Сідей В.І. на позивача було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення  серія АО №116434 . В даній постанові вказано, що позивач перетнув суцільну лінію, чим порушив дорожню розмітку і скоїв правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КУпАП. Інспектором ДПС винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладено стягнення в розмірі 260 грн. Перетнути суцільну лінію , відповідно до п.1.1 ПДР України , можна тільки при наявності дорожньої розмітки. Внаслідок погодних умов , розмітку на дорозі не було видно. Ні в протоколі, ні в постанові про адміністративне правопорушення не вказано де саме скоєне правопорушення, отже визначити наявність розмітки на дорозі неможливо.    Позивачу не роз”яснені права передбачені ст.268 КУпАП. Позивач просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на наведені в заяві обставини.

Відповідач Сідей В.І. в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений. Суду заперечень проти позову не подав.

Суд вважає, що у відповідності до ст. 128 КАС України справу можливо вирішити у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі суд вважає, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав .

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови, яку виніс відповідач 23 грудня 2010 року на позивача накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 260 гривень за перетин суцільної лінії, що є порушенням ПДР України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Позивач не навів суду доказів в підтвердження своїх вимог.

Виходячи із встановлених в судовому засіданні обставин, суд не вбачає в діях відповідача порушень закону.

Виконуючи свої службові обов’язки інспектора ДАІ по нагляду за дорожнім рухом відповідач в передбаченому законом порядку зафіксував правопорушення з боку позивача і наклав на нього адміністративне стягнення.          

Твердження позивача про те, що він порушував правил дорожнього руху є не достовірним доказом.

За наявних обставин суд приходить до висновку, що відповідач правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності  і наклав на нього стягнення і не знаходить підстав для скасування оспорюваної постанови.

Керуючись ст.ст. 10,60, 163 КАС України, ст. 122 КУпАП, суд -      

                                      П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови серії АО №. 116434 від 23.12.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає .        

            Суддя Хустського

              районного суду                     підпис                   Волощук О.Я.

        З оригіналом вірно :

                Суддя Хустського

               районного суду                                                     Волощук О.Я.