АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1 Справа № 10-1679/10 Головуючий у 1 інстанції Журиберда О.М.
Категорія ст. 236-8 КПК України Доповідач Лук'янець Л.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого судді Полтавцевої Г.А.,
суддів: Лук’янець Л.Ф., Чорного О.М.,
з участю прокурора Карпука Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 26 серпня 2010 року,
встановила:
Постановою суду залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого дізнавача ВД Святошинського району м. Києва від 26 липня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що в оскаржуваній постанові приводи та підстави є наявними і достатніми для порушення даної кримінальної справи, які отримані із законних джерел.
На дану постанову суду подана апеляція захисником ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2., в якій вона просить скасувати постанову суду, та постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, посилаючись на те, що суд при розгляді скарги не перевірив належним чином законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи, чим порушив вимоги ст. 236-8 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню , перевіривши матеріали скарги та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами і підставами до порушення кримінальної справи є: заяви, або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 14.07.2010 року , приблизно о 07 годині, по вул. Львівській в м, Києві, незаконно заволодів транспортним засобом – автомобілем ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4
Розглядаючи скаргу на зазначену постанову, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав думку прокурора, захисника, адвоката, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і обґрунтовано прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи слідчим були дотримані вимоги діючого законодавства України, з чим погоджується і колегія суддів.
Як вірно зазначено в постанові суду, приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_4, а даними, які вказують на наявність ознак злочинів є протокол огляду та вилучення ключів від замка запалювання автомобіля ВАЗ-21093 у ОСОБА_2, пояснення ОСОБА_2, явка з повинною ОСОБА_2
Суд першої інстанції ретельно перевірив наявність вищезазначених приводів та підстав, виконання прокурором вимог ст. 94, 97, 98 КПК України при винесенні постанов про порушення кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для порушення кримінальної справи і обґрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Доводи апеляції про те, що суд не перевірив законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення справи, необґрунтовані, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, суд дослідив матеріали справи, дав їм належну оцінку з позиції законності джерел отримання тих даних, які стали підставою для порушення справи.
Крім того, досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти процесуальні дії працівників міліції, правильність складання процесуальних документів, та інші доводи, на які посилається апелянт в своїй апеляції, суд не вправі, так як, дані питання мають бути вирішені та оцінені з позиції допустимості доказів для пред’явлення обвинувачення, лише при проведенні досудового слідства та розгляді справи по суті.
На підставі наведеного, враховуючи, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи судом в повному обсязі було досліджено підстави та достатність даних, які вказують на наявність ознак злочинів, в достатній мірі перевірені доводи скаржника, в тому числі і ті, на які він посилається в апеляції, чим дотримані вимоги ст. 236-8 КПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про достатність даних, які вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2, та з цих підстав, відмовив в задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, тому підстави для скасування постанови суду та задоволення апеляції відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 26 серпня 2010 року про залишення без задоволення скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого дізнавача ВД Святошинського району м. Києва від 26 липня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_2. без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С У Д Д І :
____________________ ______________________ _____________________
Полтавцева Г.А. Лук’янець Л.Ф. Чорний О.М.