АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1           Справа № 10-1699/10                                                                Головуючий у 1 інстанції Васильєва М.А.

Категорія ст. 236-8 КПК України                                                                 Доповідач Лук'янець Л.Ф.

                                                            У Х В А Л А

                                                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       24 вересня  2010 року                                                             м. Київ

        Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі :

головуючого судді         Лук’янець Л.Ф.,

суддів:                             Чорного О.М., Мацелюха П.С.,

з участю прокурора        Юрка Т.Г.,                                                                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_2, на постанову Деснянського  районного суду м. Києва від 30 липня 2010 року,                

                                                              встановила:

    Постановою суду залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 31 травня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 212 КК України.

        Своє рішення суд обґрунтував тим, що кримінальна справа порушена з дотриманням вимог ст.ст.  94, 97, 98 КПК України з посиланням на приводи і за наявності достатніх даних на час порушення кримінальної справи, які вказують на наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.          

        На дану постанову суду подані апеляції захисником ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, та ОСОБА_2, в яких вони просять скасувати постанову суду, та постанову про порушення кримінальної справи від 31.05.2010 року щодо ОСОБА_2, посилаючись на те, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджені матеріали справи та надані адвокатом докази, акт планової виїзної перевірки ДПІ у Деснянському районі від 30.04.2010 року оскаржений до окружного адміністративного суду м. Києва, тому не може бути підставою для порушення кримінальної справи, а також, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про факт умисного ухилення від сплати податків.  

        Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню , перевіривши матеріали скарги та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.

         Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами і підставами до порушення кримінальної справи є: заяви, або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

           Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

            З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» на підставі договору з ТОВ «Велерос» № 17/09 від 18.03.2009 року, прикриваючись  із зовнішньої сторони легальними діями по поставці обладнання та виконання робіт з ремонту виробничого устаткування та поставки комплектуючих матеріалів, незаконно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, про що відображено у акті ДПІ Деснянського району документальної перевірки, згідно висновків якого, службовими особами КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» не нараховані податки на суму 1 647 816 грн. Перевіркою було встановлено, що  в зазначений період відповідальним за організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції  на заводі був виконуючий обов’язки директора ОСОБА_2        

          Розглядаючи скаргу на зазначену постанову, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав думку прокурора, захисника, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і обґрунтовано прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи слідчим були дотримані вимоги діючого законодавства України, з чим погоджується і колегія суддів.

             Як вірно зазначено в постанові суду, приводом до порушення кримінальної справи  стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину у матеріалах  перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва відносно  КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» щодо правильності сплати податків, а підставами: акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та працівників заводу.        

             Суд першої інстанції ретельно перевірив наявність вищезазначених приводів та підстав, виконання прокурором вимог ст. 94, 97, 98 КПК України при винесенні постанов про порушення кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для порушення кримінальної справи і обґрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

           Крім того, досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти правильність сплати податків, та інші доводи, на які посилаються апелянти в своїх апеляціях, суд не вправі, так як, дані питання мають бути вирішені та оцінені з позиції допустимості доказів для пред’явлення обвинувачення, лише при проведенні досудового слідства та розгляді справи по суті.

          Крім того, неузгодженість податкових зобов'язань, на що також посилаються апелянти, є перешкодою для пред'явлення обвинувачення за ст. 212 КК України, а не для порушення кримінальної справи.            

          На підставі наведеного, враховуючи, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи судом в повному обсязі було досліджено підстави та достатність даних, які вказують на наявність ознак злочину, в достатній мірі перевірені доводи скаржника, в тому числі і ті, на які він та захисник посилаються в апеляціях, чим дотримані вимоги ст. 236-8 КПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про достатність даних, які вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2, та з цих підстав, відмовив в задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

          Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, тому підстави для скасування постанови суду та задоволення апеляції відсутні.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

                              У Х В А Л И Л А :

         Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 липня 2010 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 31 травня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 212 КК України, залишити без змін, а апеляції захисника ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, та ОСОБА_2  без задоволення.

        Ухвала оскарженню не підлягає.

                                                     С У Д Д І :

          ____________________  ______________________   _____________________

                Лук’янець Л.Ф.                    Чорний О.М.                     Мацелюх П.С.