Справа №2- 35/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 квітня 2007 року                                                  Орджонікідзевський     районний     суд     м.

Харкова

у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К. при секретарях - Семеновій Я.Ю., Свиридовій Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3про виконання умов договору купівлі-продажу та усунення перешкод в здійсненні права власності та виселенні, за зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус -Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4. про визнання договору купівлі-продажу недійсним та про визнання недійсним договору дарування, -

встановив:

В вересні 2004 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулись зі вказаним позовом до ОСОБА_3.

Зазначили, що 14 січня 2004 року вони уклали з ОСОБА_3. договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4. 14.01.04 року за реєстром № 1, за яким ОСОБА_3. продала їм у рівних частках кожному двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1, За умовами договору продавець ОСОБА_3. повинна була звільнити вказану квартиру та знятися з адресної реєстрації до 01.04.2004 року.

Виходячи з того, що ОСОБА_3. квартиру не звільнила, просили висилити її з квартири усунувши перешкоди у користуванні квартирою.

Відповідачка ОСОБА_3. позов не визнала, в зустрічному позові просила визнати договір купівлі-продажу недійсним, як такий, що укладений під впливом тяжких для неї обставин і навкрай невигідних умовах внаслідок хвороби. Доповнивши позовні вимоги просила визнати недійсним і договір дарування 1А частини вказаної квартири укладений між ОСОБА_1. та ОСОБА_2., в зв'язку з недійсністю договору купівлі-продажу.

Заслухавши сторони, перевіривши обставини справи суд, вважає вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_2. задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3. відмовити, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 14 січня 2004 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з однієї сторони, уклади договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_3. - з другої сторони. Продаж квартири, як зазначено в договорі, вчинено за 15000 грн.

ОСОБА_3. оспорюється недійсність вказаного договору як укладеного під впливом тяжкої для неї обставини і навкрай невигідних умовах.

У відповідності до ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і навкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Тяжкими для неї обставинами ОСОБА_3. зазначає хворобу, тяжке матеріальне становище внаслідок заборгованості за кредитними зобов'язаннями, що вимусило її продати двокімнатну ізольовану квартиру за 15000 грн. при вартості цієї квартири за даними КП «ХМБТІ» 6264 грн. та ринковій вартості не менше 10000 доларів США. 

В той же час у судовому засіданні встановленою, що продаж квартири фактично здійснено за 9310 доларів США.

Вказана обставина підтверджується розпискою Бокової про отримання від ОСОБА_1. 9310 доларів США за спірну квартиру.

Тотожність підпису ОСОБА_3. на розписці про отримання нею грошей за продаж квартири підтверджується висновком СНДІСЕ ім! Бокаріуса від 12.12.2005 року.

ОСОБА_3. дійсно страждає хронічними захворюваннями, мала кредитні зобов'язання, але продаж квартири було здійснено не навкрай невигідних для неї умовах, а за ринковою ціною, що виключає можливість визнати договір купівлі-продажу квартири недійсності з підстав, передбачених ч. 1 ст. 233 ЦК України.

Відмовляючи ОСОБА_3. в визнанні недійсним договору купівлі-продажу квартири, суд не вбачає підстав і для визнання недійсним договору дарування 54 частини вказаної квартири укладеного між ОСОБА_1. та ОСОБА_2., оскільки згідно до ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на його власний розсуд.

Таким чином суд відмовляє ОСОБА_3. в задоволенні її зустрічного позову і вважає за необхідне на виконання умов купівлі-продажу виселити її зі спірної квартири без надання іншого житлового приміщення.

Судові витрати суд розподіляє згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 27, 31, 60, 61, 88, ч. 3 ст. 209 ЦПК України, ч. 1 ст. 233, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2задовольнити повністю.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2належною їй квартирою АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_3 з квартирою АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

В задоволенні позову ОСОБА_3до ОСОБА_1 , ОСОБА_2- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 348,8 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 8,5 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3на користь 7,5 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи користь Територіального управління державної судової адміністрації у Харківській області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.