Категорія №6.6.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 січня 2011 року Справа № 2а-10432/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лагутіна А.А.,
при секретарі судового засідання:Кашкаровій Г.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача –Борзенко Н.О. (довіреність № 4/10 від 04.01.2011р.),
від відповідача – не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Приватного підприємства «Зоря-2010» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 2884,13 грн. та з комунального податку в сумі 113,79 грн. шляхом звернення стягнення на активи,
В С Т А Н О В И В:
27 грудня 2010 року позивач - Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Відповідач – Приватне підприємство «Зоря-2010» (ід.код 35024245) зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.03.2007 року за реєстраційним номером 13821070006012639 внесений до Єдиного державного реєстру підприємств України та перебуває на податковому обліку в якості платника податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську з 19.03.2007 року. Станом на 17.12.2010р. відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 2997,92 грн. зі сплати податку на прибуток у розмірі 2884,13 грн. та з комунального податку в сумі 113,79 грн. Згідно з абз.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, було узгодженим з дня подання такої податкової декларації. У зв’язку з несплатою податкового зобов’язання, згідно діючого законодавства та, з метою погашення податкового боргу платником податків - ПП «Зоря-2010», Ленінською МДПІ у м.Луганську проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме, на юридичну адресу відповідача була надіслана перша податкова вимога №1/1965 від 25.08.2010р., яка була отримана головним бухгалтером відповідача 27.08.2010р. Також 27.09.2010р. було надіслано другу податкову вимогу №2/2171, була отримана головним бухгалтером відповідача 27.09.2010р. Однак, ужиті заходи не надали бажаного результату. На підставі викладено, позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на прибуток в сумі 2884,13 грн. та з комунального податку в сумі 113,79 грн. шляхом звернення стягнення на активи Приватного підприємства «Зоря-2010».
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в адміністративному позову.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений, про причини неприбуття суду не доповів. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 КАС України стосовно визначення адміністративної справи.
Стаття 17 КАС України визначає, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 КАС України, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі). Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Також, цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.
Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога — не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога — не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Відповідно до абз.4 пп.6.2.4. п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач Приватне підприємство «Зоря-2010» (ід.код 35024245) зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.03.2007 року за реєстраційним номером 13821070006012639 внесений до Єдиного державного реєстру підприємств України та перебуває на податковому обліку в якості платника податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську з 19.03.2007 року (аркуші справи 4,5,6).
Станом на 17.12.2010р. відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 2997,92 грн. зі сплати податку на прибуток у розмірі 2884,13 грн. та з комунального податку в сумі 113,79 грн. (аркуш справи 11).
Позивачем на адресу відповідача поштою направлялися перша податкова вимога №1/1965 від 25.08.2010р., яка була отримана головним бухгалтером відповідача 27.08.2010р. (аркуш справи 8) та друга податкова вимога №2/2171 від 27.09.2010р., яка була отримана головним бухгалтером відповідача 27.09.2010р. (аркуш справи 9). Вказані податкові вимоги вважаються врученими.
28.10.2010 року позивачем прийнято рішення № 226 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків – Приватного підприємства «Зоря-2010» в рахунок погашення його податкового боргу (аркуш справи 10).
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки позивач відноситься до суб’єкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.
На час розгляду справи даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу на загальну суму 2997,92 грн. судом не встановлено.
Враховуючи те, що активи платника податків відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, а також те, що відповідач за час судового розгляду справи в добровільному порядку податковий борг не сплатив, позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Приватного підприємства «Зоря-2010» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 2884,13 грн. та з комунального податку в сумі 113,79 грн. шляхом звернення стягнення на активи визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Приватного підприємства «Зоря-2010» про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Зоря-2010», код ЄДРПОУ-35024245 (місцезнаходження: 91047, м.Луганськ, вул.Оборонна, буд.101-К) суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 2884 грн. 13 коп. (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні 13 копійок) в дохід Державного бюджету України р/р 31115009700006, код платежу – 11021000, УДУ у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО-804013 та комунальний податок у розмірі – 113 грн. 79 коп.(сто одинадцять гривень 70 копійок) в дохід бюджету Ленінського району на р/р 33219828700006, код платежу 16010200, УДК у м. Луганську в ГУДКУ в Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, шляхом звернення стягнення на активи платника податків.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 25 січня 2011 року.
СуддяА.А. Лагутін