У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 року                                                                 м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про скасування рішення апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України щодо відмови в задоволенні заперечення до остаточного висновку державного підприємства “Укпатенту” про невідповідність винаходу “Спосіб утримання гомойотермічних організмів” умовам патентоздатності за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Солом’янського районного суду           м. Києва від 25 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 червня 2010 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом і просив скасувати рішення апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України щодо відмови в задоволенні заперечення до остаточного висновку державного підприємства “Укпатенту” про невідповідність винаходу “Спосіб утримання гомойотермічних організмів” умовам патентоздатності.

Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 1 червня 2010 року, відмовлено у відкритті провадження в указаній вище справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові ухвали, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані ухвали постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити ухвалу без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Солом’янського районного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 1 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

М.І. Балюк

Л.І. Григор’єва