УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 12 січня 2011 року                                             м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Луспеник Д.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 5 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на проживання, вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 29 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням – АДРЕСА_1. Зобов’язано відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області зняти ОСОБА_1 з реєстрації за вказаною вище адресою. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 5 липня 2010 року рішення місцевого суду в частині зобов’язання відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області зняти ОСОБА_1 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 – скасовано, та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені вище судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2, а її зустрічні позовні вимоги задовольнити.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на проживання, вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 5 липня 2010 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

      Суддя

Верховного Суду України                               Д.Д. Луспеник