УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  17 січня 2011 року                                           м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Луспеник Д.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 8 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 25 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповітів недійсними та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 8 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 25 серпня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та визнано заповіти від 13 травня 1996 року, від             8 серпня 2000 року й від 6 жовтня 2008 року складені ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчені державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори, зареєстровані у реєстрі за № 5–2597, за № 2-4428 та за № 3-3186 відповідно, - недійсними. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 й ? частину земельної ділянки, площею 398 кв.м в садівничому товаристві “Ромашка” міста Чернігова, за кожним, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі та відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповітів недійсними та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 8 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 25 серпня 2010 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

      Суддя

Верховного Суду України                          Д.Д. Луспеник