УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  17 січня 2011 року                                           м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Луспеник Д.Д.,

розглянувши касаційну скаргу комунальної установи “Запорізький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом” Запорізької обласної ради на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 20 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від          25 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи (далі – КУ) “Запорізький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом” Запорізької обласної ради, третя особа – ОСОБА_2, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від                      20 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 серпня 2010 року, позов задоволено та визнано незаконним наказ від 4 січня 2009 року № 4-к КУ “Запорізький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом” про звільнення ОСОБА_1 з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на роботі в КУ “Запорізький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом” Запорізької обласної ради на роботі на посаді лікаря-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії.

Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Стягнуто з КУ “Запорізький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом” Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1                34 666 грн. 50 коп. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі КУ “Запорізький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом” Запорізької обласної ради, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Доводи касаційної скарги містять виключно перепис доказів у справі з посиланням на їхню переоцінку, що знаходиться поза межами повноваження суду касаційної інстанції, а на порушення норм процесуального чи матеріального права взагалі відсутні посилання та їх не встановлено.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи “Запорізький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом” Запорізької обласної ради, третя особа – ОСОБА_2, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою комунальної установи “Запорізький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом” Запорізької обласної ради на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 20 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 серпня 2010 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

      Суддя

Верховного Суду України                          Д.Д. Луспеник