У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 року                                                                    м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства «Селидіввугілля» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 1 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 серпня 2010 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що наказом директора шахти від 20 серпня           2009 року № 1024-к він був звільнений з посади начальника зміни державного підприємства «Селидіввугілля» відокремленого підрозділу шахти «Росія» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з скороченням штату працівників. Вважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_4 з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати скасувати наказ про його звільнення, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати 10 тис. грн. моральної шкоди.        

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 1 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 серпня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.  

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

  Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 1 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 серпня               2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

М.І. Балюк

Л.І. Григор’єва