У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 року                                                                     м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Крюківського районного суду              м. Кременчука Полтавської області від 7 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2010 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У липні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він 1 червня 2005 року надав у користування відповідачу чотири автоцистерни АЦ-10 від бензовоза КРАЗ, про що є відповідна розписка згідно з якою ОСОБА_6 зобов’язався у період з          1 червня 2006 року до 1 липня 2006 року повернути йому цистерни. Свої зобов’язання до 1 липня 2006 року відповідач не виконав, тому позивач, змінивши позовні вимоги, просив суд стягнути з нього матеріальну шкоду в розмірі 20 тис. грн. 02 коп., індекс інфляції у розмірі 14 360 грн., 30 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням  Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 7 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 7 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

М.І. Балюк  

Л.І. Григор’єва