У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про вселення та зобов’язання не чинити перешкод в огляді квартири за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У березні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він є власником 2/3 часток квартири АДРЕСА_1. Власником 1/3 частки спірної квартири є неповнолітній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. У спірній квартирі зареєстровані та мешкають відповідачі. Він бажає вселитись і проживати у спірній квартирі, тому просив суд зобов’язати відповідачів допустити працівників БТІ у квартиру АДРЕСА_1 для можливості зареєструвати ним право власності, вселити його у спірну квартиру та зобов’язати відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні спірною квартирою, надати ключі від дверей, стягнути судові витрати.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 3 серпня 2010 року позов задоволено частково: уселено ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_1; зобов’язано ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у користуванні спірною квартирою та надати ключі від дверей; у решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на вищевказане рішення суду залишено без розгляду з підстав, передбачених ч. 3 ст. 294 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставлять питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала щодо ОСОБА_5 постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи її скарги в частині оскарження ОСОБА_5 ухвали апеляційного суду цих висновків не спростовують.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 була присутня в судовому засіданні 3 серпня 2010 року під час розгляду справи та проголошення рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України (у редакції 2010 року) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Тому апеляційний суд правомірно залишив апеляційну скаргу без розгляду, оскільки ОСОБА_5 заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження не подавала.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу, подану ОСОБА_5, в частині оскарження ухвали апеляційного суду.
Щодо оскарження ухвали апеляційного суду ОСОБА_6 і ОСОБА_7, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги в цій частині дають підстави вважати, що судом допущено порушення норм процесуального права, що може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_5 в частині оскарження нею ухвали апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року відхилити.
Справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про вселення та зобов’язання не чинити перешкод в огляді квартири за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 в частині оскарження ними ухвали апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2010 року – призначити до судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д.Д. Луспеник
М.І. Балюк
Л.І. Григор’єва