УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  17 січня 2011 року                                          м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Луспеник Д.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Донецька від 9 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 вересня 2010 року у справі за позовом прокурора міста Донецька, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Донецької міської ради, ОСОБА_1 про визнання державного акта на право власності на землю недійсним, визнання права володіння і користування земельною ділянкою на підставі договору оренди та про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського районного суду міста Донецька від 9 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 вересня 2010 року, позов задоволено. Визнано державний акт на право приватної власності на землю, виданий 22 березня 1994 року Донецькою міською радою ОСОБА_1 та зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4-88 на земельну ділянку площею 600 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1, - недійсним з моменту його видачі, та припинено право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 Визнано право ОСОБА_2 на користування та володіння спірною земельною ділянкою на підставі договору від 6 жовтня 1972 року. Зобов’язано ОСОБА_1 звільнити зазначену вище земельну ділянку та передати її ОСОБА_2, а також не чинити перешкод у користуванні та володінні ним земельною ділянкою.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, провадження у справі закрити.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом прокурора міста Донецька, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Донецької міської ради, ОСОБА_1 про визнання державного акта на право власності на землю недійсним, визнання права володіння і користування земельною ділянкою на підставі договору оренди та про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Донецька від 9 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 вересня 2010 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

      Суддя

Верховного Суду України                          Д.Д. Луспеник