ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 р.   Справа № 27/47   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді  Михайлишин В. В.   

при секретарі судового засідання  Осудар І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:     Товариства з обмеженою відповідальністю  "Портал Захід"

          (вул. Новгородська,  буд. 9А, кв. 28, м. Івано-Франківськ, 76018)

          (поштова адреса: вул. Карпатської Січі, дім 8 кв. 44, м. Івано-Франківськ, 76005)

до відповідача: Комунальної організації (установа, заклад) "Станція швидкої та невідкладної  медичної допомоги" Калуської міської ради Івано-Франківської області

                         (вул. Грушевського, 39, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300)

про стягнення 173 065, 99 гривень заборгованості за виконані роботи. 

За участю представників сторін:

Від позивача: Харук М.Т. - представник (паспорт серія НОМЕР_1 виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області від 08.10.1997 року, довіреність № 01 від 10.10.2010 року)

Від відповідача: не з’явилися.

                                        встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Портал Захід" (надалі позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунальної організації (установа, заклад) "Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги" Калуської міської ради Івано-Франківської області (надалі відповідач) про стягнення  заборгованості за виконані роботи в сумі 173 065, 99 гривень. 

Крім того, позивач просив суд  покласти на відповідача судові витрати у справі, а саме  1 730, 66 гривень державного мита та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням з боку відповідача договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за  виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2010 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 02.12.2010 року.

          Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2010 року, 16.12.2010 року розгляд справи відкладено на 16.12.2010 року та 04.01.2011 року відповідно, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

04.01.2011 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.01.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні від 04.01.2011 року подав суду відзив на позов, згідно з яким визнає основний борг в сумі 138 012, 00 гривень за виконані роботи та не визнає заборгованість по нарахованих 3% річних в сумі 7 172, 07 гривень за період з 05.01.2009 року по 15.06.2010 року та 22 881, 92 гривень - інфляційних втрат за період січень 2009 року - травень 2010 року, мотивуючи тим, що Комунальна організація (установа, заклад) "Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги" Калуської міської ради Івано-Франківської області є бюджетною організацією і розпорядником коштів третього рівня.

Розглянувши матеріали справи у відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

          Між Комунальною організацією (установа, заклад) "Станція швидкої та невідкладної допомоги" Калуської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Портал-Захід" (підрядник) 19.09.2008 року укладено договір № 1-09.08/101, згідно п. 1.2 якого підрядник зобов'язався виконати підрядні роботи по капітальному ремонту приміщення у відповідності з проектною документацією, Державними будівельними нормами України.

          Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 договору вартість підрядних робіт згідно з цим договором визначається на основі динамічної договірної ціни і складає 183 894, 00 гривень. Динамічна договірна ціна погоджується із замовником та оформляється відповідним додатком до договору, що є його невід'ємною складовою.

          Додатком до договору № 101 від 19.09.2008 року сторони доповнили розділ 3 договору підпунктом, згідно якого у зв'язку з виникненням додаткових робіт непередбачуваними під час підписання договору сума становить 198 180, 00 гривень.

          Пунктом 2.3 договору передбачено, що замовник у строк до 5 днів після укладення договору перераховує підряднику аванс у розмірі 30% попередньої договірної вартості робіт.

          Підрядник щомісячно складає акт приймання виконаних робіт (ф. № КБ-2в) та довідку ф. № 3, які у триденний строк перевіряються та підписуються замовником, котрий проводить оплату підряднику (п. 2.5 договору).

          Як вказує п. 2.6 договору кінцевий розрахунок замовник зобов'язаний здійснити в строк до 5 днів, після прийняття робіт по договору (згідно акту приймання виконаних робіт).

          Строк виконання робіт по договору - 31.12.2008 року, при умові одержання від замовника проектної документації, яка погоджена зі всіма зацікавленими сторонами, пройшла експертизу та реєстрацію згідно чинного законодавства; отримання авансу; передачі будівельного майданчика (п. 3.2 договору).

          Позивач виконав, а відповідач прийняв роботи у строки та обсязі обумовлені умовами  договору. Даний факт підтверджують акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, підписані та скріплені печатками сторін. Претензій з боку відповідача стосовно якості, обсягу та вартості виконаних робіт не пред'являлось.

          Однак, в порушення договірних зобов’язань відповідач не провів розрахунки за виконані роботи в повному обсязі. Несплаченим залишився борг в сумі  143 012, 00 гривень.

          Матеріали справи містять акт звірки розрахунків від 04.01.2010 року, підписаний та скріплений печатками сторін, з огляду на який станом на 01.01.2010 року борг відповідача перед позивачем  становить  143 012, 00 гривень.

          За прострочення виконання грошового зобов’язання, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідачу нараховано 3% річних в сумі 7 172, 07 гривень за період з 05.01.2009 року по 15.06.2010 року та 22 881, 92 гривень - інфляційних втрат за період січень 2009 року - травень 2010 року.

          Позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити існуючу заборгованість з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних в сумі  173 065, 99 гривень (претензія вих. № 2/03 від 15.06.2010 року). Факт направлення претензії відповідачу підтверджують: фіскальний чек № 1856 від 25.06.2010 року та опис вкладення в лист. Відповіді на претензію відповідач не подав, борг не сплатив.

Як вбачається з платіжного доручення № 714 від 06.12.2010 року, відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем в сумі 5 000, 00 гривень. Отже, станом на 06.12.2010 року несплаченим залишився борг в сумі 138 012, 00 гривень.

Суд вважає позов таким, що підлягає до часткового  задоволення з огляду на наступне:

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

В силу ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Що стосується вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд вказує на наступне:

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи  та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного,  повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом здійснено перерахунок правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Інфляційні нарахування обраховувались судом відповідно до рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі N 62-97р від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку  застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Сума інфляційних нарахувань здійснена за весь період в цілому, без виключення місяців в яких були відсутні інфляційні процеси.

Згідно зробленого судом перерахунку, стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 22 881, 92 гривень -  за період січень 2009 року - травень 2010 року, 3% річних - 6 182, 82 гривень за період з 05.01.2009 року по 15.06.2010 року. В решті заявлених вимог щодо стягнення 3% річних слід відмовити.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в частині стягнення  138 012, 00 гривень основної заборгованості за виконані роботи.

          Судом встановлено, що відповідач частково погасив заборгованість в сумі 5 000, 00 гривень, в підтвердження чого подав платіжне доручення № 714 від 06.12.2010 року.

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості за виконані роботи та приписи наведеної норми, провадження у справі, в частині стягнення 5 000,00 гривень слід припинити.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 138 012, 00 гривень - основного боргу за виконані роботи, 22 881, 92 гривень - інфляційних втрат та 6 182, 82 гривень - 3% річних.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Портал Захід" (вул. Новгородська,  буд. 9 А, кв. 28, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; поштова адреса: вул. Карпатської Січі, дім 8 кв. 44, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76005) до відповідача: Комунальної організації (установа, заклад) "Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги" Калуської міської ради Івано-Франківської області (вул. Грушевського, 39, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) про стягнення 173 065, 99 гривень за виконані роботи - задовольнити частково. 

          Стягнути з Комунальної організації (установа, заклад) "Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги" Калуської міської ради Івано-Франківської області (вул. Грушевського, 39, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, ідентифікаційний код 35518162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Портал Захід" (вул. Новгородська,  буд. 9 А, кв. 28, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; поштова адреса: вул. Карпатської Січі, дім 8 кв. 44, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76005, ідентифікаційний код 32077630) - 167 076, 74 гривень (сто шістдесят сім тисяч сімдесят шість гривень сімдесят чотири копійки), з яких 138 012, 00 гривень - основного боргу за виконані роботи, 22 881, 92 гривень - інфляційних втрат, 6 182, 82 гривень - 3% річних, а також 1 720, 77 гривень (одну тисячу сімсот двадцять гривень сімдесят сім копійок) - державного мита та 234, 65 гривень (двісті тридцять чотири гривні шістдесят п’ять копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі, в частині стягнення 5 000, 00 гривень (п’ять тисяч гривень 00 копійок) - припинити.

В частині стягнення 3% річних в сумі 989,25 гривень (дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень двадцять п’ять копійок) - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                            Михайлишин В. В.

                                                                      Повне рішення складено 18.01.2011 року