КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5423/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Грищенко Т.М.,
суддів - Кучми А.Ю, Шурка О.І.,
при секретарі - Загродському В.М.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Секретаріату Президента України про зобов»язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про зобов"язання вчинити дії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 р. відмовлено у відкритті провадження.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивачі подали апеляційну скаргу в якій просять скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження по справі, суддя виходив з того, що даний спір повинен вирішуватись судами в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. З КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно - правових відносинах.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень дій чи бездіяльності.
При цьому, потрібно зауважити, що до юрисдикції адміністративних судів належать не усі публічно-правові спори, а лише ті, одним із учасників яких є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції. Таким чином, не відносяться до адміністративної юрисдикції спори з публічно-правових відносин, де відсутній суб'єкт, який наділений публічно-владними повноваженнями, а також з відносин, де такий суб'єкт хоч і є, але при цьому він не здійснює владні управлінські функції.
Пунктом 28 ст. 106 Конституції України, яка регламентує повноваження Президента України, встановлено, що Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Керуючись вказаною нормою, Указом Президента України від 14 жовтня 2005 року №1445/2005 "Про створення Секретаріату Президента України" створено Секретаріат Президента України, як допоміжний орган щодо забезпечення здійснення Президентом України його повноважень.
Указом Президента України від 4 листопада 2005 року №1548/2005 затверджено Положення про Секретаріат Президента України (далі - «Положення»). Пунктом 1 якого визначено, що Секретаріат Президента України (далі -«Секретаріат») є постійно діючим допоміжним органом, створеним Президентом України відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 106 Конституції України. Відповідно до п. З Положення, основним завданням Секретаріату є забезпечення на засадах відкритості, гласності та прозорості здійснення Президентом України його повноважень, визначених Конституцією України.
Як стверджують позивачі, обґрунтовуючи свої вимоги, Секретаріат Президента України неправомірно та в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян»не розглянув та направив за належністю для розгляду клопотання позивачів від 29.04.2008 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян»від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Таким чином, суд прийшов до правильного висновку, що позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Секретаріату Президента України не є публічно-правовим спором і не підлягає під визначення справа адміністративної юрисдикції, яке наведене у п.1 ч.1 ст. З КАС України. Компетенція адміністративних судів, встановлена ст. 17 КАС України, на даний спір не поширюється, оскільки вимоги позивачів не стосуються захисту їх прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст. 122, 197, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді