Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 317/11 Головуючий у 1 інстанції: Полянчук Б.І.
Суддя-доповідач: Дзярук М.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.
Суддів Дзярука М.П.
Дашковської А.В.
При секретарі: Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 вересня 2010 року у справі позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про вселення , -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03.02.2009 року, яке набрало чинності 14.02.2009 року визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/30 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року та право власності на 4/30 частки зазначеного будинку в порядку за заповітом після смерті ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року. За ОСОБА_3 визнано право власності на 4/30 частки вказаного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Відповідно до свідоцтва на право власності на житло, виданого 06.07.1993 року фондом комунального майна Бердянської міської ради, 3/10 частки спірного житлового будинку, що складають квартиру №4 будинку, зареєстровані за ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. та ОСОБА_12 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 Таким чином, йому та відповідачу належить 5/30 та 4/30 частки домоволодіння відповідно.
На даний час відповідач чинить йому перешкоди у володінні та користуванні належною йому часткою спірного домоволодіння, його наполягання вселитися та вирішити спір добровільно залишилися без задоволення.
З огляду на зазначене просив, вселити його у спірне домоволодіння, зобов’язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у користуванні домоволодінням та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 квітня 2010 року, за заявою ОСОБА_4, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні домоволодінням та стягнення судових витрат залишено без розгляду.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 вересня 2010 року, за заявою ОСОБА_4, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про вселення залишено без розгляду в частині 5/30 частки.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 вересня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_4 належним йому майном. Вселено ОСОБА_4 в домоволодіння по АДРЕСА_1
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, має місце невідповідність обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення у справі.
Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишає рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що на підставі рішення Бердянськогоу міськрайонного суду Запорізької області від 03.02.2009 року, позивачу ОСОБА_4 належить на праві власності, 5/30 частки житлового будинку за адресою – АДРЕСА_1
4/30 часткиа вказаного житлового будинку належить відповідачу ОСОБА_3 який не пускає позивача у житловий будинок, користується ним із членами своє родини, позбавивши його права користування житловом будинком, тобто своєю власністю.
У силу положень статей 21 , 24 , 41 Конституції України , статей 319 , 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі, щодо захисту права спільної часткової власності.
Виходячи із цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників.
Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Оскільки дійти згоди, щодо користування спільною частковою власністю сторони не змогли, а позивач просить лише усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом його вселення колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи апеляційної скарги, що апелянт проживає в житловому будинку разом із своєю родиною, а також членами його сім»ї є сестра дружини та її малолітній син, які не мають іншого житла, а позивач не є членом його сім»ї, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, відповідно до ст. 319 ЦК України .
Крім того, доводи скарги про неможливість вселення позивача до житлового будинку, який перебуває у спільній частковій власності, до виділення належних співвласникам часток у натурі, не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи, що відповідні позовні вимоги апелянт не заявляв.
Інші доводи також не є суттєвими та такими, що спростовують рішення суду першої інстанції.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 вересня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: