АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-400/11 Головуючий у 1-й інстанції: Дзямко О.П.

Суддя-доповідач: Гончар О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді     Бондаря М.С.

суддів             Гончара О.С., Кухаря С.В.

при секретарі         Белименко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 08 листопада 2010 року у справі за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі Підприємство) до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2009 року Підприємство звернулось в суд із вказаним позовом. Після зміни і уточнення своїх позовних вимог зазначало, що 10.10.06р. о 13 годині 20 хвилин внаслідок протиправних дій відповідачів, пов’язаних з несанкціонованим проведенням земельних робіт, було пошкоджено кабель високої напруги. В результаті чого відбулося часткове вимикання електроенергії в ряді жилих районів м. Енергодар.

В результаті зазначеної вище аварії були пошкоджені електричні кабелі Підприємства.

Розмір завданої матеріальної шкоди становить 6446,64грн., які позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 08 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 6446,64грн. Вирішено питання про судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати. Ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Вимагаючи скасувати рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 зазначала, що позивач не надав належних доказів спричинення шкоди саме на суму 6446,64грн. Суд на переконання відповідачки безпідставно дійшов висновку про спричинення шкоди позивачеві її діями. Суд порушив рівність сторін, оскільки позивач є «впливовим» державним підприємством. Позивач також винуватий в настанні негативних наслідків, оскільки неправильно проклав пошкоджений кабель високої напруги. Суд зробив висновок про відсутність у відповідачки дозволу на проведення земельних робіт з формальних міркувань. Вини позивачки в пошкодженні кабелю нема, свідченням чого є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2

Проте з такими запереченнями погодитись не можна з наступних підстав.

Судом першої інстанції на підставі допустимих і належних доказів обґрунтовано встановлено, що 10.10.06р. о 13 годині 20 хвилин відбулося часткове вимикання електроенергії в 5-му та 6-му мікрорайонах м. Енергодар, а також повне знеструмлення споживачів електроенергії малоповерхової забудови (котеджів), розташованих в м.Енергодарі, у зв’язку з пошкодженням кабельної лінії 10 кВ в результаті проведення несанкціонованих земляних робіт (копання траншеї), які організувала ОСОБА_2.

ОСОБА_2 в порушення вимоги п.п. 9, 12 "Правил охорони електричних мереж", затверджених Постановою КМУ N 209 від 04.03.1997 року , та п. п. 7, 8, 10, 11 "Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж" і які є додатком до вказаних Правил, не погоджувала проведення 10.10.06р. земляних робіт з позивачем і, відповідно, не отримала письмового дозволу на їх виконання, у зв’язку з чим роботи проводилися у відсутності представників позивача, не були встановлені покажчики траси кабелів, відповідачі не були ознайомлені з розміщенням траси підземних кабельних ліній, не проінструктовані щодо порядку виконання земляних робіт, в тому числі, щодо негайного припинення виконання робіт у разі виявлення кабелю, не позначеного у технічній документації, а також не попереджені про небезпеку ураження електричним струмом та відповідальність за пошкодження ліній електропередачі.

В результаті зазначеної вище аварії були пошкоджені електричні кабелі Підприємства, а саме: мережі 10кВ малоповерхової забудови, інвентарний номер 116691 та мережі 10 Кв підстанції "Водозабір" розподільчого пункту 3 (РП-3), інвентарний номер 9802. Позивачем були проведені роботи по відновлюванню кабельної лінії 10 кВ від підстанції "Водозабір" до РП-3. Розмір збитків проведено у відповідності до Постанови КМУ від 232.01.1996р №116, Завдана матеріальна шкода становить 6446,64грн. (а.с. 141)

Заперечення відповідачки в частині недоведеності наявності завдання позивачеві шкоди і її розміру ґрунтуються на її припущеннях, не підтверджено жодними доказами і спростовуються матеріалами справи.

Не доведено позивачкою й факту допущення судом першої інстанції нерівності сторін при розгляді даної справи, оскільки процесуальні права відповідачки не порушено.

Відповідачка не заперечувала факту, що вона не отримувала письмового дозволу на проведення земельних робіт, тому її заперечення, що такі дозволи не завжди фіксуються позивачем є недоречними.

Щодо позивачки було відмовлено в порушенні кримінальної справи не з підстав відсутності події, а через відсутність у неї прямого умислу на пошкодження електромережі, який є необхідною умовою для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності. Проте ця обставина не позбавляє особу, що спричинила шкоду, від цивільної відповідальності.

Отже, доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію відповідачки, висловлену нею під час розгляду справи, і яку вона вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає встановленим по справі обставинам, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні належних і допустимих доказах і відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 08 листопада 2010 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя суддя суддя

Бондар М.С. Гончар О.С. Кухар С.В.