УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

3 травня 2007 року                                                                                          м. Харків

Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого     Луспеника Д.Д.,

суддів:                    Кокоші В.В.,                                      Яцини В.Б.,

Ларенка B.L,                                      Швецової Л.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Київського районного суду м. Одеси про спростування недостовірної інформації за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 липня 2004 року,

встановила:

В липні 2004 року ОСОБА_1. звернувся в апеляційний суд Одеської області із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що в 2000 р. пред'явив до Київського районного суду м. Одеси позов до ОСОБА_2. про захист честі та гідності, який знаходився у провадженні судді Никифорчука М.І. Після звільнення судді у зв'язку з обранням суддею господарського суду Одеської області, голова районного суду повідомив йому, що вказаний позов знаходився в провадженні суду, проте суддею до канцелярії суду не повернутий, а в іншому листі від 9.07.2004 р. заступник голови цього ж суду повідомив, що такого позову до суду взагалі не надходило, в книзі реєстрації позов не зареєстрований.

Позивач просив визнати такі відомості недостовірними, так як вони не відповідають дійсності, спростувати їх та стягнути з відповідача завдані йому матеріальну і моральну шкоду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 липня 2004 року ОСОБА_1. відмовлено у прийнятті вказаного вище позову.

Справа № 32-кс-07

Головуючий у першій інстанції: Оверіна О.В.

Доповідач: Луспеник Д.Д.

В касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалу суду та направити його позов для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у прийнятті позову ОСОБА_1., суд виходив з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 136 ЦПК України 1963 p., вважаючи, що позов не пі для гас розгляду в судах, оскільки фактично оскаржуються процесуальні дії суду при відправленні правосуддя, а такі скарги можуть подаватися лише в апеляційному або касаційному порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про спростування недостовірної інформації, викладеної в листі суду, в якому зазначалось, що він позов до ОСОБА_2. про захист честі та гідності не пред'являв, тоді як в іншому листі цей же суд повідомляв, що такий позов він пред'являв, проте його позов після звільнення судді-головуючого у справі, до канцелярії не зданий.

Таким чином, позивач не оскаржував процесуальні дії районного суду, як помилково вважив суд гри відмові у прийнятті позову, оскільки, по-перше, такі процесуальні дії судом взагалі не здійснювались і лист не стосувався процесу розгляду справи, а, по-друге, позивач не оскаржував дії суду, а пред'явив позов про спростування недостовірної інформації за правилами ст. 277 ЦК України.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 р. № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», у порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися позови про спростування відомостей, які містяться у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах слідчих та інших відповідних органів, для оскарження яких законом встановлено інший порядок.

У даному випадку, відомості, про спростування яких йдеться у позові, не містяться ні в судовому рішенні, ні в постанові інших органів. Для оскарження цих відомостей інший порядок законом не встановлений.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що ухвала підлягає скасуванню з направленням до суду для вирішення питання зі стадії відкриття провадження у справі. Оскільки з 1 вересня 2005 р. набрав чинності новий ЦПК України, який не передбачає можливості розгляду та вирішення цивільної справи

апеляційним судом по першій інстанції, тому справа повертається до апеляційного суду для визначення підсудності відповідно до ст. 108 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 336, ч. 2 ст. 338, п.2 ч.І ст. 344 ЦПК України, колегія суддів з касаційного розгляду справ,

ухвалила  :

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 липня 2004 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції через апеляційний суд Одеської області в порядку ст. 108 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.