Справа № 2-93/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2011 року місто Донецьк
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючої судді Ульяніч І.В.
при секретарі Левченко В.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 "про стягнення суми боргу",
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовом "про стягнення суми боргу" до відповідача, згідно якого вбачається, що відповідач ОСОБА_3 був приятелем її сина ОСОБА_5. Влітку 2006 року відповідач з її сином збирались організувати спільний бізнес для чого необхідно було придбати вантажний автомобіль. Так як грошей для придбання автомобіля було недостатньо, то відповідач та її син звернулись до неї з проханням позичити їм 3500 доларів США. 14.07.2006 року позивач передала відповідачу 3500 доларів США, про що відповідач та її син написали розписку та зобов»язались повернути зазначену суму до 14.07.2007 року. Після придбання автомобіля відповідач припинив спілкування з позивачем та її сином, став ухиляться від повернення взятих грошей. Протиправна поведінка відповідача також завдала позивачу моральної шкоди. Позивач просила стягнути з відповідача на її користь 27965 грн., що еквівалентно 3500 доларів США та в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити, при цьому позивач пояснила, що 14.07.2006 року відповідач та її син взяли у неї в борг 3500 доларів США для придбання автомобіля. Автомобіль знаходився у відповідача ОСОБА_3 він сам його використовував та розпорядився ним. Грошей за позикою відповідач не повертав. Сина на отримання грошей від відповідача вона не уповноважувала та від сина ніяких грошей не отримувала. Відповідачем їй була завдана моральна шкода, яка полягає в погіршені стану здоров»я, переживаннях, у зв»язку із неповерненням відповідачем грошей. Її син ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після його смерті вона єдина спадкоємиця.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позов не визнали та відповідач пояснив, що він та син позивачки ОСОБА_5 взяли у позивачки 3500 доларів США, придбали автомобіль для спільної роботи. Автомобіль поламався, 2 роки простояв без руху, він дзвонив позивачці питав, що робити, а в подальшому він його здав на металобрухт. Половину суми боргу в розмірі 7000 грн. він повернув сину позивача ОСОБА_5, що підтверджується наданими розписками ОСОБА_5, який йому повідомив, що на отримання грошей його уповноважила мати – позивач по справі. Після смерті сина позивача він дзвонив позивачці та повідомив про погашення боргу, позивачка знала про погашення боргу, стосунки між ними були добрі.
Суд, заслухавши позивача, її представника, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, що регулюються Цивільним кодексом України.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений договір позики, згідно якого відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_5 позичили у позивачки ОСОБА_1 суму еквівалентну 3500 доларів США, зобов»язались повернути до 14.07.2007 року, що підтверджується копією вказаної розписки (а.с.4).
Згідно копії свідоцтва про смерть, вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).
Згідно копії довіреності від 14.06.2006 року, вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 були представниками з питань експлуатації, користування та розпорядження автомобілем ВАЗ САЗ 35-07, 1987 року випуску (а.с.17).
Згідно копій розписок вбачається, що ОСОБА_5 отримував від ОСОБА_3 суми грошей (а.с.18-20). До зазначених розписок суд відноситься критично, так як в розписках не зазначено, за що саме були виплачені грошові кошти, які повертались не позивачу, а її сину, крім того, позивач в судовому засіданні не підтвердила факт повернення боргу.
Згідно копії довідки МСЕК № 374931 відповідач ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи, тому відповідач звільняється від сплати судового збору (а.с.44).
Згідно довідки ВАТ Державного Ощадного банку України від 17.01.2011 року, курс долару США за 100 доларів – 795 грн. 03 коп. (а.с.51).
Згідно ст. 1046 ЦК України -за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України - д оговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 526 ЦК України - зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналізуючи наведені докази дослідженні в судовому засіданні суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Ѕ частину суми боргу за договором позики, так як гроші брались в борг відповідачем та сином позивача ОСОБА_5, бо інших часток договором встановлено не було, тому з відповідача підлягає стягненню сума еквівалентна 1750 доларів США в розмірі 13913,02 грн., (3500:2х7,9503 грн.).
Суд вважає необхідним відмовити у задоволені позовних вимог стосовно стягнення моральної шкоди, так як відшкодування моральної шкоди за договором позики не передбачено діючим законодавством.
Зг ідно вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З відповідача на користь позивача, підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, у розмірі 120 гривень, що була сплачена позивачем при зверненні до суду (а.с.1). Від сплати судового збору відповідач звільняється, як інвалід 2 групи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 "про стягнення суми боргу" - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики 13913,02 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпеченням справи 120 грн., а всього 14033,02 грн..
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис І.В. Ульяніч
Копія вірна: Суддя: Секретар:
Справа № 2-93/11
РІШЕННЯ
(вступна та резолютивна частини)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2011 року місто Донецьк
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючої судді Ульяніч І.В.
при секретарі Левченко В.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 "про стягнення суми боргу",
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 "про стягнення суми боргу" - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики 13913,02 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпеченням справи 120 грн., а всього 14033,02 грн..
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В. Ульяніч