Справа № 2-а- 3768
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2010 року Тельманівський районний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Попеки О.В.,
при секретарі Туровській Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тельманове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльність з невиплати щомісячної доплати до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про покладення зобов’язання здійснити нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльність з невиплати щомісячної доплати до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про покладення зобов’язання здійснити нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , мотивуючи тим, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач порушував її право, визначене законом, не нараховував та не виплачував їй щомісячне підвищення до пенсії. Позивачка просила суд поновити їй строк звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача щодо не проведення нарахування та виплати їй щомісячного підвищення до пенсії за статус дитини війни за період з 01.01.2010 року, зобов’язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини війни за період з 01.01.2010 року і довічно.
Позивачка в позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності, на позові наполягала.
Відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження, копії позовної заяви та доданих до неї документів не надав до суду ні заперечення проти позову, ні заяву про визнання позову. Відповідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.
Як встановлено судом і таке підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і мешкає в с. Лукове Тельманівського району Донецької області , має правовий статус дитини війни та перебуває на обліку відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас, ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, немає підстав вважати, що органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті до 01.01.2008 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року втратила чинність і нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2010 року по теперішній час неправомірною та зобов’язати відповідача зробити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2010 року по 02 грудня 2010 року за рахунок коштів Державного бюджету України, з подальшим щомісячним нарахуванням та виплатою.
Згідно статті 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року № 2154-VI на 2010 рік було затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 695 гривень, з 1 квітня – 706 гривень, з 1 липня – 709 гривень, з 1 жовтня 2010 року – 723 гривні.
Враховуючи викладене і те, що дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялася, суд вважає чинними положення ст. 6 вказаного Закону і позовні вимоги позивача щодо покладення на відповідача зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни за 2010 рік такими, що підлягають задоволенню.
Суд також вирішує визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2010 року по 02 грудня 2010 року .
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, сума судового збору, яка відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України повинна бути стягнута з Державного бюджету України на користь позивача, складає 3 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158 – 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльність з невиплати щомісячної доплати до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про покладення зобов’язання здійснити нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щ омісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2010 року по 02 грудня 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Тельманівському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2010 року по 02 грудня 2010 року за рахунок коштів Державного бюджету України, з подальшим щомісячним нарахуванням та виплатою.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 гривні 40 копійок.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Тельманівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надсиланням до суду апеляційної інстанції особою, яка її подає, копії апеляційної скарги, а в разі надходження повідомлення про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді - протягом десяти днів з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя