Справа №2а-87

2011 року   

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року                                                                                                    м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого –судді            Нікандрової С.О.

секретар                                Дмитренко Ю.Ф.

за участю: позивача             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектора ДПС взводу №2 роти ДПС ВДАІ м. Запоріжжя Чумаченко Олексія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним  позовом до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектора ДПС взводу №2 роти ДПС ВДАІ м. Запоріжжя Чумаченко О.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позов мотивував тим, що постановою серії АР №017521 від 22 грудня 2010 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. Відповідно до вказаної постанови 22 грудня 2010 року об 11-40 годин в м. Запоріжжя на перехресті вул. Леніна  і вул. Артема, ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1, виїхав на перехрестя на дозволений сигнал світлофору та зупинився, не продовживши рух у наміченому напрямку. Позивач вважає постанову неправомірною, оскільки рухаючись по вул. Леніна на перехресті з вул. Артема він зупинився перед перехрестям на заборонений (жовтий) сигнал світлофору для того, щоб не створювати аварійної ситуації на дорозі, тобто діяв у відповідності до розділу 16 Правил дорожнього руху, тому просить скасувати оскаржувану постанову.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги на підставах, викладених в позовній заяві.

Представник УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектор ДПС взводу №2 роти ДПС ВДАІ м. Запоріжжя Чумаченко О.М. в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, письмові заперечення проти позову не надали.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими  наслідками  для прав, свобод та інтересів особи і  цілями,  на  досягнення  яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;  своєчасно,  тобто  протягом розумного строку.

Ч.2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно, обов'язок  щодо доказування правомірності винесення рішення про накладення адміністративного стягнення покладається на відповідача.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ст.122 ч.2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями правил проїзду перехресть.

Відповідно до вимог п.16.8. Правил дорожнього руху України, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

В судовому засіданні встановлено, що постановою інспектор ДПС взводу №2 роти ДПС ВДАІ м. Запоріжжя Чумаченко О.М. серії АР №017521 від 22 грудня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн.

Відповідно до вказаної постанови 22 грудня 2010 року об 11-40 годин в м. Запоріжжя на перехресті вул. Леніна і вул. Артема, ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1, виїхав на перехрестя на дозволений сигнал світлофору та зупинився, не продовживши рух у наміченому напрямку, чим порушив вимоги п.16.8. Правил дорожнього руху України.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що м