УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом’янська, 2-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2011 року м. Київ
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва - Сілкова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року,-
Встановила:
Цією постановою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та у зв»язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ч.2 ст. 38 КпАП України, провадження у справі закрито на підставі п.7 ст. 247 КпАП України.
Згідно постанови, ОСОБА_1 25.08.2010 року о 19 год. 10 хв., керуючи автомобілем «Сузукі» державний номерний знак НОМЕР_1 на проспекті Перемоги в м. Києві не врахувала безпечної швидкості руху, дорожньої обстановки, не дотрималася безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Мазда» державний номерний знак НОМЕР_2, у зв»язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду і закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що при розгляді адміністративної справи судом не було вжито заходів, щодо всебічного, повного та об»єктивного з»ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Вважає, що в даній дорожньо-транспортній пригоді вона не допускала жодних порушень правил дорожнього руху, так як не мала технічної можливості уникнути зіткнення. На її думку, порушення правил дорожнього руху допустив інший учасник дорожнього руху водій автомобіля «Мазда» -ОСОБА_2, який не дотримався безпечної дистанції та швидкості руху.
_______________________
Справа №33/2690/99/2011
Доповідач: Сілкова І.М.
В судове засідання ОСОБА_1 не з»явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, а оскільки остання належним чином повідомлена про час і місце розгляду адміністративної справи в апеляційному суді, вважаю можливим розглянути справу без участі особи, яка подала скаргу.
Доповівши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1,; перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи поданої апеляції, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні нею п. 13.1 ПДР України є обґрунтованим і підтверджується наявними в матеріалах справи даними, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 та інших учасників дорожньо-транспортної пригоди – водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2, протоколом про адміністративного правопорушення (а.с. 5), протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 7-8) та схемою ДТП (а.с. 9-10), в якій зафіксовано місце зіткнення, положення транспортних засобів після їх зіткнення, пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди та поясненнями допитаного в якості спеціаліста ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи.
Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, яким суд дав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення і її дії правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що правил дорожнього руху вона не порушувала, оскільки не мала технічної можливості уникнути зіткнення, а дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля «Мазда» - ОСОБА_2, який не дотримався безпечної дистанції та швидкості, є безпідставними і не спростовують з"ясованих судом обставин та не звільняють ОСОБА_1 від обов"язку дотримуватись безпечної дистанції відповідно до вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Посилання ОСОБА_1 на висновок експерта ОСОБА_4, як на підтвердження своєї невинуватості, а саме, що в її діях не вбачається невідповідності вимогам п. 13.1 ПДР України і, що вона не мала технічної можливості уникнути контакту з автомобілем «Мазда» також є безпідставними, оскільки допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста - ОСОБА_4, який проводив дослідження обставин ДТП, пояснив, що питання про технічну можливість уникнення водієм ОСОБА_1 даної дорожньо-транспортної пригоди спеціалістами лабораторії судових авто технічних та авто товарознавчих досліджень Київського НДІ судових експертиз не досліджувалось, а його висновкам в частині того, що в діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідності вимогам п. 13.1 ПДР України, суд дав належну оцінку і обґрунтовано зазначив, що характер пошкоджень автомобілів, координати місця зіткнення автомобілів, свідчить про те, що водій ОСОБА_1 не дотрималась саме безпечної дистанції.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена та її дії вірно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, а оскільки на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, суддя на підставі ст. 247 п. 7 КУпАП обґрунтовано закрив провадження в справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, вважаю постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2010 року щодо ОСОБА_1 законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України, суддя –
П О С Т А Н О В И Л А:
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП і провадження у справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП – залишити без зміни , а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Сілкова