Справа № 2-а-41/2010                                                  

ПОСТАНОВА

     ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

          24  січня 2011 року

          Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г.,  розглянувши у порядку скороченого провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Чигиринському районі Черкаської області  про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

            ВСТАНОВИЛА:

          У січні 2011 року позивач звернулася до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни»та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач, всупереч чинному законодавству, з 2006 року допомогу у вказаному розмірі не виплачує, на її звернення про перерахунок пенсії відповідач відмовляє. У зв’язку з наведеним позивач просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування та виплати за період з 09.07.2007 року по 31.10.2010 року, судові витрати покласти на відповідача.

          Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, у якому  він посилається на те, що на виплату даного підвищення до пенсії не визначено видатки держави, та не виділено  відповідні кошти, і кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, а виплата зазначених надбавок здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, ч. 3 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 цієї статті, застосовується виключно для  визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується, де просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, де просить врахувати ст. 99 КАС України.

          Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу  в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

            Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.   

При розгляді справи встановлено, що позивач має статус дитини війни, який підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", йому, як дитині війни, з 01.01.2006 року, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.

Разом з тим, відповідач  проводить позивачу нарахування надбавки та її виплату відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка видана у розвиток Закону України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", і дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, сума якої є значно меншою ніж передбачено законодавством.

При виконанні своїх повноважень відповідач не враховує, що зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

Отже, за конституційними нормами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачеві застосуванню підлягають норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни", і він має право з 22.05.2008 року на отримання щомісячної соціальної допомоги, як дитина війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до цього Закону, розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.

Статтею 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що основні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.  При цьому, ст.19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки, будь-яким іншим законом, окрім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, слідує висновок про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж  встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.   .   

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням –забезпечення призначення та виплати пенсії.   

          Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.    

          Виходячи зі змісту Конституції України та наведених нормативно-правових актів, вважаю безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем, і вказані доводи не є підставою для відмови в задоволенні позову.

          Оскільки при розгляді справи було встановлено, що відповідач всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»нараховував та виплачував пенсію позивачу,  дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати   позивачу  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід визнати  неправомірною,  де відповідачу має бути зобов’язано провести перерахунок та виплату позивачу державної соціальної допомоги за період з 14.07.2010 року по 31.10.2010 року в межах, встановлених ч.2 ст. 99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду за захистом свого права із врахуванням вже проведених виплат, виходячи з дати звернення позивача до суду із вказаним позовом  –14.01.2011 року.  

          Таким чином, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, позов підлягає задоволенню частково.

          Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, ст. ст. 6-14, 17, 71, 99, 159-163, 167, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                  ПОСТАНОВИЛА:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Чигиринському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та  зобов’язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

          Визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в Чигиринському районі Черкаської області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»–неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області здійснити  перерахунок пенсії ОСОБА_1 із підвищенням її на  30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України  Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з 14 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року з урахуванням виплат, здійснених за цей період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок у відшкодування судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя