Справа № 2-1019/10  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

  24 грудня 2010 р.  Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим  

у складі   головуючого  судді -  Єрохіної І.В.,  

при секретарі                           -   Рудай Д.С.,  

  розглянувши у  відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору найму житлового приміщення та  виселення з житлового приміщення без надання іншої житлової площі,  

  в с т а н о в и в:  

  ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору найму житлового приміщення та  виселення з житлового приміщення без надання іншої житлової площі, мотивуючі свої вимоги тим, що вона уклала з відповідачкою договір піднайму кімнати площею 10 кв.м. в будинку по АДРЕСА_1, який належить їй на праві власності. Відповідачка зареєструвалась за вказаною адресою. Але відповідачка з червня 2010 року в кімнаті не проживає, а проживає по АДРЕСА_2, за кімнату не платить. Позивачка надсилала вимогу відповідачці щодо добровільного виселення, але відповідачка не прореагувала на цю вимогу. Просить розірвати договір найму жилого приміщення та висилити відповідачку зі спірної кімнати.  

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила згідно до вищевикладеного, додала, що позивачка – є її матір’ю, яка страдає тяжким захворюванням, їй потрібен спокій, але відповідачка водила шумні кампанії, потребляла спиртне, на зауваження не реагувала, з червня 2010 року в кімнаті не проживає.  

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала, пояснила, що з червня 2010 року вона проживає по АДРЕСА_2, у позивачки не проживає, не заперечує висилитись та знятись з реєстрації.  

Вислухавши  сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.  

  Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить будинок АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору-купівлі-продажу ( а.с.6-7).  

  Між ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір піднайму жилої кімнати площею 10 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с. 12).  

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї.    

Відповідно до вимог ст.. 391 Цивільного кодексу України, власник майна вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.  Таким чином , за правилами даної норми закону власник за допомогою негаторного позову може вимагати усунення будь-яких порушень його права користування та розпорядження власним майном .  

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.    

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.    

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.           Судом були надані рівні права  сторонам процесу щодо подання доказів,їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.    

Позивачка довела наявність свого порушеного права внаслідок неправомірної поведінки відповідачки. Позивачкою на адресу відповідачки надсилалась вимога щодо добровільного виселення та зняття з реєстрації (а.с. 13), що відповідає вимогам ст.. 825 ЦК України. Відповідачка в судовому засіданні не заперечувала, що отримала  вимогу, але добровільно спірну кімнату не звільнила.  

Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачами, відповідає вимогам закону.  

Таким чином, вирішення питання щодо судового захисту прав власності на нерухоме майно  із застосуванням такого способу захисту порушеного права як виселення закон пов’язує з існуванням самого факту порушення  права власника на користування та розпорядження своїм майном , або перешкоджання у здійсненні таких повноважень з боку інших осіб, за які  особа може бути виселена з жилого приміщення з урахуванням положень житлового законодавства.  

  П. 5 Договору передбачено дострокове розірвання договору піднайму у разі невиконання іншою стороною своїх обов’язків по договору.  

Беручи  до  уваги  встановлені  судом  факти  та  відповідні  їм  правовідносини,   а  також  оцінюючи  надані  докази, суд  вважає,  що    вимоги    позивачки обґрунтовані та їй необхідно    усунути    перешкоди   у   користуванні   належним їй будинком  шляхом   виселення     відповідачки  та розірвати договір піднайму жилого приміщення.  

  На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11 , 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України,  ст. 391, 810, 825, 826 ГК України,   суд  

  ВИРІШИВ:  

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору піднайму жилого приміщення та  виселення з житлового приміщення без надання іншої житлової площі  -  задовольнити.  

Розірвати договір піднайму житлового приміщення – кімнати площею 10 кв.м. по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.  

  Висилити  ОСОБА_2 з кімнати площею 10 кв.м. жилого будинку АДРЕСА_1.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільних справах  Апеляційного суду АР Крим через Чорноморський районний суд в 10- денний строк з дня проголошення рішення.  

    Головуючий: