Справа № 2004/2-а-65/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2011 року
Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Шалімов Д.В., розглянувши в скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду , визнання протиправними дій та бездіяльність суб”єкта владних повноважень, зобов”язання нарахувати та вплатити щомісячне підвищення пенсії, здійснення в подальшому таких виплат,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України ( далі –УПФУ) в Богодухівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду , визнання протиправними дій та бездіяльність суб”єкта владних повноважень, зобов”язання нарахувати та вплатити щомісячне підвищення пенсії, здійснення в подальшому таких виплат, просив визнати причину пропущення строку для звернення до суду за захистом порушених прав і строку позовної давності поважними та поновити пропущені з поважних причин зазначені строки у період з 01.01.2006 року по дату ухвалення рішення, визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо не нарахування і невиплати щомісячного підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов”язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування»і провести відповідні виплати за період з 01 січня 2006 року по дату ухвалення рішення , та в подальшому здійснювати такі виплати відповідно до вимог та змін в діючому законодавстві, зобов”язати відповідача здійснити індексацію незаконно не донарахованих та невиплачених сум щомісячного підвищення пенсії згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»і відшкодувати інфляційні втрати за період з 01 січня 2006 року по дату ухвалення рішення, стягнути з Державного бюджету та відшкодувати судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп., стягнути з Державного бюджету та відшкодувати судові витрати на оплату консультаційно – правових послуг в розмірі 300 грн.
Ухвалою суду від 27 грудня 2010 року позивачу поновлено пропущений строк для звернення до суду.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він згідно ЗУ " Про соціальний захист дітей війни»(далі ЗУ №2195-IV), є дитиною війни і йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 –2007 роках така допомога їйому не виплачувалася, а в 2008 –2010 роках виплачувалася в розмірі тільки 10 %, відповідачі всупереч Рішенню Конституційного Суду України ( далі - КСУ) №6-рп/2007 від 09.07.2007 р., та Рішення КСУ № 10 - рп/2008 р., яким було визнано відповідно, таким, що не відповідають Конституції України та є неконституційними п.12. ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими зупинено дію ст. 6 ЗУ №2195-1У, не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії. Вважає, що невиплата йому соціальної допомоги, передбаченої ст.6 ЗУ №2195- IV є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі, щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 ЗУ №2195-1У є правомірними. Згідно з п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. У 2008 році , усі діти війни отримали право на підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. У Департаменті у справах ветеранів та людей похилого віку Міністерства праці та соціальної політики було розглянуто звернення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати підвищення по пенсії дітям війн та повідомлено, що витрати, пов’язані з задоволенням судами позовних заяв отримувачів пільг, компенсацій та гарантій, які виникли внаслідок рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 не враховані в Законі України «Про державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Також зазначив, що в позивача відсутні будь –які поважні причини для поновлення строку для звернення до суду.
Відповідності до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України справу вирішено судом на підставі наявних у справі матеріалів і доказів, в порядку скороченого провадження, передбаченого п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України, згідно якої скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розгляд та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи та наявних у ній доказів, судом встановлено, що позивач має статус «Дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с. 10). Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 ЗУ №2195-1У має право на отримання державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
У 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” запроваджені не були.
Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Крім того, надаючи перевагу Законам України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади –Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідачі по справі протягом 2006 року діяли у відповідності з діючим законодавством та не мали підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік». Тому вимоги позивача щодо нарахування державної соціальної допомоги за період 2006 року задоволенню не підлягають
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 - 2008 роки, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав
Відповідно до п. 12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік»дію ст. 6 ЗУ №2195-1У, з урахуванням ст. 111 цього Закону було зупинено. Рішенням КСУ від 09.07.2007 р. за №6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п.12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Підпунктом 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст. 6 ЗУ №2195 був викладений в новій редакції. Рішенням КСУ від 22.05.2008 року №10-рп/2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункт 3 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народних депутатів України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п 1-4, 6-22,24-100 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційними) п.п 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення КСУ у цих справах мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення КСУ є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Стаття 152 ч. 2 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Виходячи з системного аналізу зазначених норм, дати ухвалення Рішення КСУ, УПФУ в Богодухівському району Харківської області повинно було нарахувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 ЗУ № 2195-IV з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення КСУ свого рішення, щодо неконституційності п.12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 ЗУ № 2195-IV, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Також, враховуючи дату ухвалення Рішення КСУ від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Богодухівському районі Харківської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 ЗУ № 2195- IV, в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення, щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач мав діяти відповідно з приписами діючої норми ст. 6 ЗУ №2195, тобто нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Що стосується період за 2009 –2010 роки, то Законом України "Про державний бюджет на 2009 рік" та Законом України "Про державний бюджет на 2010 рік" дію Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" та Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік та 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 та 2010 роках повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни".
Конституція України, ст. 64, передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на УПФ України в Богодухівському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області щодо виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни протиправною та зобов’язати здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року до 11.01.2011 року з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та виплатити заборгованість з урахуванням раніше проведених виплат.
Крім того, задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що позивач просить суд зобов»язати відповідача щомісячно нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і надалі. В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки немає підстав вважати, що права позивача будуть порушені відповідачем у майбутньому.
При цьому суд вважає за необхідне, зобов"язати відповідача провести індексацію вищеназваних нарахувань з урахуванням індексу інфляції, виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати №2050 від 19.10.2000 року, а також, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ №1078 від 17.06.2003 року встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу.
П. 4 Порядку передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін ( індексу інфляції ) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тому є всі підстави для проведення такої індексації коштів, що будуть нараховані позивачу на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем , присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позиваче6ві відмовлено. На підставі вище зазначеного суд приходить до висновку про необхідність повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 01,70 грн.
Позивачем не надано розрахунок відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року „ Про граничні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, тому в частині стягнення витрати понесених на оплату послуг з правової допомоги, суд вважає за необхідне відмовити.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними, а позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 6 -14, 159-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду , визнання протиправними дій та бездіяльність суб”єкта владних повноважень, зобов”язання нарахувати та вплатити щомісячне підвищення пенсії, здійснення в подальшому таких виплат - задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі щодо виплати щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року до 11.01.2011 року, з урахуванням індексу інфляції та раніше проведених виплат.
Зобов’язати Управління Державного казначейства у Богодухівському районі повернути ОСОБА_1 сплачений до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 01,70 грн.
В іншій частині позовних вимог –відмовити.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного адміністративного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Суддя