ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

У Х В А Л А

І м е н е м  У к р а ї н и

“17” травня 2007 року       Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого, судді -                                                САВРАНСЬКОЇ Т.І.,

     при секретарі -                                                Шевчук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_7 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку, зобов'язання органу місцевого самоврядування розглянути звернення,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом в порядку процесуальних вимог цивільного судочинства.

У судовому засіданні позивачка заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, а позовну вимогу про зобов'язання Ялтинської міської ради розглянути проект відведення земельної ділянки та прийняти  відповідне рішення про передачу або відмову у передачі земельної ділянки їй у власність - вирішити на підставі вимог чинного законодавства.

Відповідачі, що з'явилися у судове засідання, заперечували проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що на їхню думку, залишення позову без розгляду суперечить їх законним інтересам, оскільки дає позивачці можливість у майбутньому заявляти аналогічні позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи щодо заявленого клопотання, зміст заяви про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про таке.

У відповідності до ст. 207 ч. 1 п. 5 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідну заяву подано позивачкою, яка  свідомо просить суд залишити позов без розгляду, розуміючі відповідні процесуальні наслідки, які викладені у ст. 207 ЦПК України.

Заперечення відповідачів є юридично нікчемними і судом до уваги при вирішення клопотання не беруться.

Тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання, залишивши позовну заяву без розгляду.

Також суд дійшов висновку, що провадження у цивільній справі за позовною  вимогою про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень - вчинити певні дії з розгляду  звернення позивачки - підлягає закриттю з підстав, що передбачені статтею 205 п. 1 ЦПК України.

Так, у відповідності до ст. 205 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст. ст.  1, 3, 15 ЦПК України завданням цивільного судочинства є захист прав осіб, що виникли у сфері приватних відносин, суд розглядає в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Позивачка просить суд зобов'язати суб'єкта владних повноважень розглянути її звернення та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.

Враховуючи, що правовідносини, вимогу по яких просить розглянути позивачка, є публічно-правовими, у позовній заяві не йдеться про захист суб'єктивного права у приватних правовідносинах, така позовна вимога не може розглядатися за правилами цивільного судочинства, провадження у справі належить закрити.

Зважаючи на те, що згідно з положеннями ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб саме у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку  суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними управлінських функцій, такий спір слід вирішувати за правилами адміністративного судочинства.

Підстав для повернення суми судового збору в суду немає, оскільки відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” повернення суми судового збору здійснюється лише за умови, якщо заяву про повернення такої суми подано продовж року з дня зарахування її до відповідного бюджету, проте, як убачається з квитанції про сплату держмита, таке справлено 6 червня 2005 року, тобто більше ніж рік тому.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 1, 3, 15, 205 ч. 1 п. 1, 206, 207 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_7 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку - залишити без розгляду.

Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Провадження у  цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в частині вимог до Ялтинської міської ради про зобов'язання розглянути звернення - закрити.

Роз'ясніти позивачу, що у відповідності до ст. 206 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду за правилами цивільного судочинства з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Розгляд таких справ віднесений до компетенції місцевих загальних судів як адміністративних судів.

Сплачена сума судових витрат поверненню не підлягає.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього протягом десяти днів апеляційної скарги або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили у строки та порядку, що передбачені ст. ст. 223, 294 ЦПК України.

СУДДЯ -