Справа № 2-38/11

Р І Ш Е Н Н Я   

Іменем України

   11 січня 2011 року                                                          Менський районний суд

                                                                                            Чернігівської області

в складі: головуючого –судді                     Савченко О.А.

              при секретарі                               Солонар В.І.

               з участю позивача                        ОСОБА_1

             відповідачки                                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні  в місті  Мена_ Чернігівської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв”язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин,

     В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:           

У грудні 2010 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування  житловим приміщенням, яке розташовано в АДРЕСА_1 Чернігівської  області, мотивуючи свій позов тим, що за вказаною адресою зареєстрований він з сином, який 20.01.2001 року зареєстрував шлюб з відповідачкою, після чого вона також була зареєстрована у вказаному будинку.  У 2008 році відповідачка разом з чоловіком та дітьми добровільно залишили спірний будинок і переїхали проживати до будинку АДРЕСА_2 Чернігівської області де проживає і до цього часу. Подружнє життя у його сина з відповідачкою не склалось  і рішенням Менського районного суду від 08.02.2010 року шлюб між ними було розірвано. За період з 2008 року по день звернення до суду відповідачка жодного разу не з”являлась в будинку по АДРЕСА_1. Позивач неодноразово звертався до відповідачки з проханням добровільно знятися з реєстрації у спірному будинку, але з реєстру вона не знялась.  Таким чином, позивач просить визнати відповідачку такою, що втратила право на користування житловим будинком.

В попередньому судовому  засіданні  позивач   свої   позовні  вимоги   підтримав, посилаючись  на  обставини   викладені  в  позовній  заяві.

  Відповідачка в попередньому судовому засіданні позов визнала.  

       Третя особа ОСОБА_3 в попереднє судове засідання не з”явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,  причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

 Відповідно до ч.4 ст.130, ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює у попередньому судовому засіданні рішення про задоволення позову, якщо його визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтересів інших осіб.

 Заслухавши пояснення позивача, відповідачки, дослідивши  зібрані по справі докази, суд  прийшов  до  висновку, що до спірних відносин необхідно застосовувати житлове законодавство України і позов   підлягає  задоволенню  з таких  підстав.     

Відповідно до ст. 71  Житлового кодексу України при тимчасовій  відсутності наймача або членів  його  сім’ї за ними   зберігається   жиле  приміщення   протягом  6 місяців.

Згідно  ст. 72  Житлового кодексу України  визнання особи  такою, що втратила  право користування   жилим  приміщенням внаслідок  відсутності  цієї особи  понад  встановлений  строк  провадиться   в судовому   порядку.

Як встановлено в судовому засіданні,  рішенням № 18 від 13.10.1961 року (а.с.6), ОСОБА_1 надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_3 Чернігівської області.

Договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право власності від 01.12.1961 року (а.с.7)  ОСОБА_1 було надано земельну ділянку по вул.. Кірова № 18 в м. Мена Чернігівської області.

Відповідно до акту про закінчення будівництва і вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 26.01.1970 року було прийнято в експлуатацію будинок по АДРЕСА_1 Чернігівської області, побудований ОСОБА_1

Згідно витягу з по господарської книги (а.с.10-11) відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 Чернігівської області.

Із рішення Менського районного суду Чернігівської області від 08.02.2010 року слідує, що шлюб, зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.   

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.   

З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не проживає в житловому будинку в АДРЕСА_1 Чернігівської області більше шести місяців без поважних причин, а  тому  вона  втратила  право  користуванням   зазначеним  житловим будинком.

  Судові витрати, понесені позивачами та документально підтверджені підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

 На підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст. 71, 72   Житлового кодексу  України, ст.ст. 61, 130,  174, 88, 213-215 ЦПК  України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа –ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв”язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин- задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим будинком, який розташований в АДРЕСА_1 Чернігівської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ними судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду, яке було проголошено у відсутності осіб, які брали участь у справі, подається ними протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.   

                     Суддя                                                                                              О.А. Савченко