ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2021 р. Справа №914/1661/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.

суддів: БОНК Т.

ЗВАРИЧ О.

За участю секретаря судового засідання Гулик Н.

за участю представників учасників у справі:

від апелянта: Максимишин І.Б.(адвокат);

від боржника: Станько Т.Р. (адвокат);

арбітражний керуючий - Зубачик В.Р.;

від учасника справи ОСОБА_1 - Демідонт Б.О. (адвокат);

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 , м. Львів б/н від 29.03.2021 (вх. ЗАГС №01-05/1188/21 від 06.04.2021)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2021 (суддя Цікало А. І.) про закриття провадження

у справі №914/1661/20

за заявою боржника Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація»,с.Муроване, Пустомитівський район, Львівська область

про визнання його ж банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Суть спору та фактичні обставини справи.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за заявою боржника ТДВ «Львівбудкомплектація» про визнання банкрутом.

Ухвалою суду від 22.09.2020 відкрито провадження у справі № 914/1661/20 про банкрутство ТДВ «Львівбудкомплектація»; введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пурія Р.П.

Єдиною правовою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство стала ч.6 ст. 34 КУзПБ з урахуванням фактичних обставин, що у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів, таке призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Такими фактичними обставинами зазначеними боржником у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, які взяті до уваги судом як належні, стала загроза звернення стягнення на предмет іпотеки, яка виникла на підставі договору позики від 07.06.2016, укладеного між ОСОБА_2 як позикодавцем та ОСОБА_1 , як позичальником, а майновим поручителем виконання зобов`язань позичальником за вказаним договором стало ТДВ «Львівбудкомплектація» на підставі договору іпотеки від 16.06.2016, укладеного між ОСОБА_2 та ТДВ «Львівбудкомплектація».

22.09.2020 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТДВ «Львівбудкомплектація» за № 65253.

Ухвалою від 17.11.2020 визнано вимоги кредиторів, призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів.

Ухвалою суду від 17.12.2020 припинено повноваження арбітражного керуючого Пурія Р. П. як розпорядника майна ТДВ «Львівбудкомплектація» і призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Зубачика В.Р. та продовжено строк процедури розпорядження майном.

09.03.2021 до суду від розпорядника майна надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з погашенням засновником боржника вимог кредиторів згідно реєстру вимог кредиторів ТДВ «Львівбудкомплектація».

Ухвалою від 18.03.2021 закрито провадження у справі № 914/1661/20 про банкрутство ТДВ «Львівбудкомплектація»; ухвалено вимоги кредиторів, які не були заявлені протягом провадження у справі №914/1661/20 про банкрутство або відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.

Ухвала суду мотивована тим, що оскільки засновником боржника ОСОБА_3 погашено усі вимоги кредиторів згідно затвердженого реєстру, то на підставі п. 4 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КУзПБ) провадження у справі №914/1661/20 про банкрутство ТДВ «Львівбудкомплектація» підлягає закриттю.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ОСОБА_2 як заставним кредитором вимоги якої іншою ухвалою у цій же справі від того ж 18.03.2021 відхилено, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання розпорядника майна ТДВ «Львівбудкомплектація» про закриття провадження у справі про банкрутство. В апеляційні скарзі покликається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом неправильно застосовано п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ та не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме: погашення боржником кредиторської заборгованості перед заставним кредитором ОСОБА_2 .

У поданому відзиві, боржник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Покликається на те, що ухвалою суду від 18.03.2021 ОСОБА_2 було відмовлено у внесенні її вимог до реєстру вимог кредиторів і судом першої інстанції не було визнано її заставним кредитором, а тому судом з`ясовано усі обставини справи, що мають значення, встановлено погашення усіх визнаних вимог кредиторів,у зв`язку із чим правомірно закрито провадження у справі про банкрутство. Вважає, що оскаржуваною ухвалою не порушено прав апелянта.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 залучено ОСОБА_1 до участі у справі №914/1661/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив поновити строк на його подання, оскільки ОСОБА_1 було залучено до участі у справі після того, як строк на подання відзиву закінчився.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його задоволення та приєднання поданого відзиву до матеріалів справи.

У відзиві ОСОБА_1 вказує на те, ОСОБА_2 не має права на апеляційне оскарження ухвали суду від 18.03.2021, оскільки вона не була учасником справи; апелянтом не доведено наявність дійсних вимог до поручителя ТДВ «Львівбудкомплектація». Оскільки засновником боржника погашено усі визнані грошові вимоги до боржника, а у визнанні вимог ОСОБА_2 до боржника суд відмовив, то місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 29.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження у справі №914/1661/20.

Боржником подано клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №914/1661/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №454/1620/20.

Розглянувши подане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КузПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Так, п. 17 ст. 39 КУзПБ містить імперативну норму, зміст якої передбачає, що провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КУзПБ оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання.

Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України, учасниками у справі заявлено не було.

21.10.2021 в судове засідання з`явилися представники апелянта, боржника, третьої особи та ліквідатор, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги. Представники інших учасників у справі в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначене, а також те, що явка представників учасників у справі в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи, які не з`явилися.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством,- третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з матеріалів справи, засновник ТДВ «Львівбудкомплектація», з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у даній справі, задовольнив всі вимог кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів ТДВ «Львівбудкомплектація», що підтверджується платіжними дорученнями від 02.03.2021 № TR.32795820.ІВ.8810.66730, від 03.03.2021 № TR.32795820.ІВ.8810.37957, від 04.03.2021 №TR.32795820.ІВ.8810.65988, а також розпискою ОСОБА_4 від 02.03.2021.

Зборами кредиторів ТДВ «Львівбудкомплектація» вирішено уповноважити розпорядника майна звернутись до Господарського суду Львівської області із клопотанням про закриття провадження у даній справі у зв`язку із задоволенням всіх вимог кредиторів. Зазначене рішення оформлено протоколом зборів кредиторів ТДВ «Львівбудкомплектація» від 05.03.2021 р. № 2.

Згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі.

У даній справі відсутні вимоги кредиторів до ТДВ «Львівбудкомплектація» щодо неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 90 КУзПБ з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

Отже, провадження у справі про банкрутство ТДВ «Львівбудкомплектація» підлягає закриттю у зв`язку з погашенням всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

Згідно з ч. 4 ст. 90 КУзПБ, у випадках, передбачених п.п. 4 - 6 ч. 1 цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Проте, на час розгляду у суді першої інстанції заяви про закриття провадження у справі відсутні були докази погашення вимог заставного кредитора - ОСОБА_2 , хоча про існування таких вимог зазначалося боржником у заяві про відкриття провадження у справі.

Окрім цього, постановою Західного апеляційного господарського суду від цього ж 21.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на іншу ухвалу місцевого господарського суду у цій же справі також від 18.03.2021 про відхилення грошових вимог як забезпеченого кредитора та припинення іпотеки скасовано, і справу в частині розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст. 283, ч.1 ст. 240, ч.1 ст. 284 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими ст. 240 цього Кодексу.

Рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ч.1 ст. 275, п.4 ч.1 ст. 280 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про задоволення апеляційної скарги та відповідно скасування оспорюваної ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі із поверненням справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном.

Судові витрати.

Враховуючи ч.2 ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про покладення судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на боржника.

Керуючись ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2021 про закриття провадження у справі №914/1661/20 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» - скасувати.

3. Справу №914/1661/20 повернути до Господарського суду Львівської області для подальшого провадження на стадію розпорядження майном.

4. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на боржника.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» (81121, Львівська область, Пустомитівський район, с. Муроване, вул. Вокзальна, 20, код ЄДРПОУ 13806704) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 270, 00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Виконання постанови, в частині стягнення судового збору, здійснювати з урахуванням положень п.1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 11.11.2021.

Головуючий (суддя-доповідач) О. МАТУЩАК

Судді: Т. БОНК

О. ЗВАРИЧ