Справа № 137/1195/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2021 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.

за участю секретаря Хижук Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позначений на плані літ. «А» загальною площею 61,2кв.м., житловою площею 26,9кв.м., допоміжна площа 28,7кв.м., веранда літ. «а1», літня кухня літ. «Б», погріб з шиєю літ. «В», сарай літ. «Г» в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , який на час смерті постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входить право на земельну частку(пай) яке перебувало у КСП «Мир» с. Іванівці Літинського району Вінницької області та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Позивачка є спадкоємцем за законом першої черги і прийняла спадщину так як на день смерті чоловіка була зареєстрована разом з ним за однією адресою. Крім неї, спадкоємцем за законом першої черги є їх дочка ОСОБА_2 , але вона спадщину не прийняла і на неї не претендує, про що написала відповідну заяву, що знаходиться в матеріалах спадкової справи.

Позивачка звернулася до Літинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 і на частину спадщини отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. У зв`язку з відсутністю необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, відсутні законі підстави видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Їй рекомендовано звернутися до суду за захистом особистих немайнових або майнових прав та інтересів.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області 25.10.2021 провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.11.2021.

Представник позивачки-адвокат Габрук М.А. подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника, у вказаній заяві також зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Судові витрати просив залишити за позивачкою.

До початку підготовчого судового засідання від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява, в якій просить справу розглядати без її участі. Позов визнає в повному обсязі. Судові витрати просить залишити за позивачкою.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем та вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у даному судовому засіданні за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з таких підстав.

12.10.1957 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб, після чого останні присвоєно прізвище « ОСОБА_3 », згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого Тесівською сільською радою Літинського району (а.с.11).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого Літинським РВ ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 24.01.2020 (а.с.10).

Згідно записів погосподарської книги за 2001-2005 р.р. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті дійсно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним була зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою № 144/20-05/3 виданою Хмільницькою міською радою Вінницької області 10.06.2021 (а.с.14).

ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є власником даного домогосподарства, згідно довідки №145/20-05/3 виданої Хмільницькою міською радою Вінницької області 10.06.2021 (а.с.13).

21 грудня 2006 року проведена технічна інвентаризація житлового будинку за АДРЕСА_1 власником якого згідно довідки Тесівської сільської ради №599 зазначений ОСОБА_3 , згідно листа №276/2101-7/21 КП „Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 02.02.2021 (а.с.24).

Технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами виготовленим фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат АЕ №005290) підтверджується технічний стан житлового будинку, який споруджений у 1960 році. Замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 (а.с.25-29).

Рішенням №535 31 сесії 7 скликання від 23 червня 2020 року Тесівської сільської ради Літинського району Вінницької області затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі(на місцевості) що розташовані в с. Теси та Осічок у відповідності до фактичних розмірів визначених в натурі(на місцевості) і передані ОСОБА_1 у приватну власність земельні ділянки, в тому числі розміром 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд кадастровий №0522486800:03:000:0228, на якій збудовано спадковий житловий будинок з господарськими будівлями (а.с.15). Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №229339305, 229341795, 229329852, 229332248, НВ-0522075972021 підтверджується факт державної реєстрації права власності на зазначені земельні ділянки (а.с.17, 18, 19, 20, 21-23).

Листом №783/02-14 від 31 серпня 2021 року Літинська державно нотаріальна контора роз`яснила щодо порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що спадщину після смерті спадкодавця прийняла ОСОБА_1 , проте, повідомила про відсутність інформації що підтверджує набуття права власності спадкодавцем на житловий будинок з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 . У зв`язку з відсутністю необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, відсутні законі підстави видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1 . Позивачці рекомендовано звернутися до суду за захистом особистих немайнових або майнових прав та інтересів (а.с.16).

Із дослідженої копії спадкової справи №126/2006 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що спадщину після смерті спадкодавця прийняла ОСОБА_1 , яка є єдиним спадкоємцем після його смерті, оскільки ОСОБА_2 надала заяву, що спадщину не прийняла та на неї не претендує (а.с.55-62).

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів

Згідно ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року"). Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (Лист Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: (для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків:) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.

Таким чином, індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, те, що в даному випадку відповідачка ОСОБА_2 визнає позов, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що в зв`язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальному порядку позивачка не може оформити спадщину, тому позов необхідно задовольнити та визнати за нею право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

Одначасно, у своїй заяві представник позивачки-адвокат Габрук М.А. просив судові витрати залишити за позивачкою та з відповідачки не стягувати, тому суд вважає, що судові витрати, сплачені позивачкою при подачі позову до суду, слід залишити за останньою.

Керуючись ст. 2, 10-13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 263-265, 354 ЦПК України, ст.15, 16, 328, 1216, 1218, 1268, 1297 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позначений на плані літ. «А» загальною площею 61,2кв.м., житловою площею 26,9кв.м., допоміжна площа 28,7кв.м., веранда літ. «а1», літня кухня літ. «Б», погріб з шиєю літ. «В», сарай літ. «Г» в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_4 виданий Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області 12 березня 1999 року, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , паспорт серія НОМЕР_5 виданий Летичівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 1998 року, РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя : Верещинська Я. С.