Справа № 2-3535/09

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Нежура В.А.

при секретарі - Тарковській Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „АРМА" про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду та просила стягнути з відповідача суму вкладу 1 000, 00 Дол. США, 2000 грн. 00 коп. компенсації за завдану моральну шкоду, а також відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору банківського вкладу не здійснює виплату внесеного ним вкладу, чим завдає збитків та моральних страждань позивачу.

В процесі розгляду позивач підтримала позовні вимоги, посилаючись на ті ж обставини, що і в позовній заяві та пояснила, що 21.02.2008 року вона та ТОВ КБ «АРМА» уклали договір банківського вкладу зі сплатою відсотків. На депозитний рахунок банку за № НОМЕР_1, нею було внесено 1 000, 00 доларів США, згідно кватинції № 784463, що еквівалентно 5050 грн. 00 коп.

Згідно п. 1.2 Договору, депозитний вклад залучався на строк 370 днів, з 21.02.2008 р. по 24.02.2009 р.

Процентна ставка за вкладом, згідно п. 1.3 Договору, складає 12 % річних.

23.02.2009 р. вона звернулась до Банку з заявою про наміри отримати депозитний вклад в повному обсязі.

Відсотки за користування вкладом з 21.02.2008 р. по 24.02.2009 р. вона отримала в повному обсязі.

Однак в видачі коштів Банк відмовив та надіслав від 27.02.2009 р. відповідь на її звернення від 23.02.2009 р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи при цьому повідомленим належним чином про час і місце слухання справи суд, вважає можливим вирішити справу у його відсутності за наявними у справі доказами.

Відповідач в письмових запереченнях позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення суми вкладу в розмірі 1000 Дол. США. В іншій частині позовних вимог заперечував.

Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони(владника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на не або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 1 ст 1060 ЦК України банк за договором банківського вкладу незалежно від його виду зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

21.02.2008 року ОСОБА_1 та ТОВ КБ «АРМА» уклали договір банківського вкладу зі сплатою відсотків (а.с. 6-8).

На депозитний рахунок банку за № НОМЕР_1, позивачем було внесено 1 000, 00 доларів США, згідно кватинції № 784463, що еквівалентно 5050 грн. 00 коп. (а.с. 9).

Згідно п. 1.2 Договору, депозитний вклад залучався на строк 370 днів, з 21.02.2008 р. по 24.02.2009 р(а.с. 6>.

Процентна ставка за вкладом, згідно п. 1.3 Договору, складає 12 % річних (а.с. 6).

23.02.2009 р. позивач звернулась до Банку з заявою про наміри отримати депозитний вклад в повному обсязі (а.с. 10).

Відсотки за користування вкладом з 21.02.2008 р. по 24.02.2009 р. вона отримала в повному обсязі.

Однак в видачі коштів Банк відмовив та надіслав від 27.02.2009 р. відповідь на її звернення від 23.02.2009 р. (а.с. 11).

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив із того, що строк дії договору строкового банківського вкладу закінчився 24.02.2009 року, і відповідно до умов договору відповідач повинен був нарахувати проценти та видати суму вкладу в готівковій формі.

Відмова відповідача також є порушенням пункту 3.3 Постанови НБУ від 03.12.2003 року № 516 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», згідно з положеннями якої банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Щодо посилань представника відповідача на введення у банку тимчасової адміністрації та запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, згідно Постанови Національного банку України № 230 від 16.04.2009 року, то суд не приймає їх до уваги з огляду на те, що відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», протягом дії мораторію:

1) Забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) Не враховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи не належне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Суд вважає, що правила вказаної статті Закону регулюють зокрема питання щодо примусового стягнення грошових коштів на вимогу вкладників на підставі виконавчих та інших аналогічних документів і не перешкоджають добровільному виконанню відповідачем грошових зобов’язань перед позивачами, оскільки рішення суду не є виконавчим документам, а є процесуальним документом, яким вирішено цивільно -правовий спір між сторонами по справі.

Враховуючи встановлені обставин суд прийшов до переконання, що умов за яких би право позивача щодо розпорядження своїм майном було обмежено, на час розгляду справи не існує, а позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача завданої моральної шкоди в розмірі 2000 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню з тих підстав, що між сторонами по справі виникли та існують правовідносини, які грунтуються на договірній основі, і відшкодування моральної шкоди можливо у разі, якщо стягнення такої шкоди прямо передбачено, законодавчими актами, що регулюють спірні правовідносини.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» не передбачає можливості стягнення моральної шкоди у разі невиконання банком своїх зобов’язань перед клієнтом, а в ЦК України це можливо лише у випадку безпідставного розголошення банківської таємниці ( ст. 1076 ЦК). В п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України « Про захист прав споживачів», який можливо застосувати до правовідносин, що виникли між сторонами, передбачено право споживача відшкодувати моральну шкоду лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією, тобто виходячи із аналізу вказаних норм законів суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає необхідним задовольнити клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення та розстрочити виконання рішення строком до 16.10.2009 р.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення, несе сторона, на яку судом, виходячи з обсягу задоволення позовних вимог, покладається такий обов’язок.

Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме витрати на сплату державного мита в розмірі 70 грн. 50 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення в ОСОБА_2 грн. 00 коп., оскільки ці витрати документально підтверджені.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 4, 15, 16, 23, 317, 321, 386, 1058, 1060, 1061, 1066, 1074 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „АРМА" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41 А) на користь ОСОБА_1 (08300, АДРЕСА_1) суму вкладу в розмірі 1 000, 00 Дол. США, витрати на державне мито в розмірі 70 грн. 50 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення в ОСОБА_2 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розстрочити виконання рішення строком до 16.10.2009 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 - денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження подано, але апеляційна скарга не була подана у 20 - денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.