Судове рішення 753/2377/13 від 23.11.2021

Судове рішення #132220721

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 753/2377/13 Головуючий у суді першої інстанції: Даниленко В.В.

Номер провадження: 22-ц/824/16812/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Матвієнко Ю.О.

УХВАЛА

19 листопада 2021 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Матвієнко Ю.О., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПОЛІС ДКС», треті особи: Державна реєстраційна служба України, Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2013 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «МЕГАПОЛІС ДКС» треті особи: Державна реєстраційна служба України, Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання права власності задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, особа, що не брала участі у справі, ОСОБА_1 , 23 вересня 2020 року подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2013 року задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2013 року скасовано,

провадження у справі закрито.

Постановою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року ухвалу Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без руху, з підстав визначених, ч. 3 ст. 357 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України у редакції 2004 року, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно із частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначив, що він участі у розгляді справи не брав, але оскаржуване рішення безпосередньо впливає на його права та законні інтереси. При цьому, про розгляд Дарницьким районним судом міста Києва даної справи апелянт дізнався лише 15 вересня 2020 року на порталі «Судова влада», аоскаржуване рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2013 року представник апелянта отримав 16 вересня 2020 року.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України».

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пункти 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, пункт 41, від 3 квітня 2008 року) (пункт 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (пункт 53 рішення).

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення заяви стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

В даному випадку, сам лише факт подання апеляційної скарги після спливу більш ніж 7 років особою, не залученою до участі у справі, за відсутності інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, не може вважатися беззаперечною підставою для поновлення процесуального строку, передбаченого на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, наведені в клопотанні апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можна визнати поважними.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно звернутись до Київського апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, обгрунтувавши свої посилання на те, що він з 2013 року не був обізнаний про наявність оскаржуваного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.354 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані не поважними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних недоліків, а саме: звернутись до суду з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2013 року залишити без руху та надати строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Матвієнко Ю.О.

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 61-8919 ск 21 (розгляд 61-8919 ск 21)