ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
У Х В А Л А
15.06.06 Справа № 21/495.
Суддя Зюбанова Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Закритого акціонерного товариства “Вілтранс”, м. Київ
до Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області
про стягнення 347433 грн. 62 коп.
від позивача –не прибув;
від відповідача –Шарій О.А., дов. від 28.02.06 № 31;
від виконавчої служби –Мухін М.М., дов. від 12.12.05 б/н;
Попелнуха В.В., дов. від 12.12.05 б/н;
в с т а н о в и в:
- розгляд скарги відповідача на неправомірні дії виконавчої служби.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов до наступного.
Так, 14.04.06 відповідач звернувся зі скаргою від 14.04.06 № 122-Ю на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області в частині невиконання ухвали господарського суду Луганської області № 21/495 від 08.12.05 по визнанню недійсною постанови ВПВР від 28.09.05 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 33754 грн. 35 коп. При цьому відповідачем також заявлено вимогу про зобов’язати відділ повернути на рахунок ДП "Попаснянський ВРЗ" виконавчий збір у сумі 1392 грн. 57 коп. та здійснити перерозподіл в рахунок непогашеного боргу.
В обґрунтування зазначеної скарги відповідач посилається на те, що виконавчою службою з 12.02.06 було незаконно стягнуто 8785 грн. 01 коп. виконавчого збору, державним виконавцем 27.02.06 було частково виконано ухвалу господарського суду шляхом перерозподілення незаконно стягнутої суми 7392 грн. 44 коп. При проведенні взаємозвірки відділу ДВС Луганської області з відповідачем по справі встановлено, що не було повернуто 1392 грн. 57 коп.
Розглянувши матеріали справи, подану відповідачем скаргу, додатково надані документи, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника за скаргою є обґрунтованими частково, з огляду на наступне.
Так, 28.02.05 ВДВС Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Луганського обласного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду від 10.01.05.
07.03.05 виконавчою службою ухвалено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 5/140, у п. 1 резолютивної частини якої зазначено про стягнення з відповідача виконавчого збору в розмірі 10 % від фактично стягнутої суми у відповідності до ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження".
28.09.05 виконавчою службою винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 5-140/05 у зв"язку з тим, що надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документа. Також державним виконавцем було постановлено про виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.09.05 в сумі 33754 грн. 35 коп., про що свідчить відповідна постанова, ухвалена у порядку ч. 7 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином 28.09.05 виконавчою службою прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору, яку було оскаржено відповідачем.
Ухвалою господарського суду від 08.12.05, залишеною без змін постановою апеляційної інстанції від 21.02.06, постанову від 28.09.05 про примусове виконання постанови № 5/140 про стягнення виконавчого збору у сумі 33754 грн. 35 коп. визнано недійсною.
Матеріали виконавчого провадження свідчать, що за станом на час ухвалення оспорюваної постанови примусово виконавчою службою було стягнуто лише 34411 грн. 48 коп., у решті суми наказ не виконувався, але виконавча служба наполягає на стягненні виконавчого збору у сумі 33754 грн. 35 коп., у той час, яку зі змісту ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавчий збір стягується від фактично стягнутої суми. Тому обґрунтованим є стягнення виконавчого збору у сумі 3441 грн. 14 коп., що складає 10 % від фактично стягнутої суми, які були стягнуті з відповідача.
У відповідності до складеного боржником за виконавчим провадженням та відділом примусового виконання рішень актом звірення стягнутих сум з 19.10.05 по 01.01.06 виконавчий збір у розмірі 1392 грн. 57 коп. був стягнутий 12.10.05 у сумі 66 грн. 64 коп., 14.10.05 –939 грн. 84 коп., 28.10.05 –310 грн. 31 коп., 02.11.05 –75 грн. 78 коп.
При цьому як свідчить акт звірення при утриманні зазначених сум не здійснювалось примусове стягнення та на це час ще не було зупинено виконавче провадження щодо постанови № 5/140, яке відбулось 09.11.05, а тому кошти у сумі 1392 грн. 57 коп. були перераховані до Державного бюджету України.
Згідно до пояснень виконавчої служби на скаргу нею у відповідності до ст. ст. 8, 8-1 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено 10.03.06 постанову про часткове скасування постанови про стягнення виконавчого збору № 5/140 від 07.03.05 у сумі 7392 грн. 44 коп. та постанову про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови № 5/140 від 07.03.05 про стягнення з відповідача виконавчого збору. Таким чином дане часткове скасування своїх документів виконавчою службою було зроблено після розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 08.12.05.
При цьому таке часткове скасування постанови поставлене у залежність від факту перерахування коштів до Державного бюджету України у сумі 1392 грн. 57 коп., що, безумовно, не відповідає положенням ст. ст. 43, 46 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що виконавчий збір стягується у розмірі 10 % від фактично стягнутої суми та пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача.
Тому скарга відповідача від 14.04.06 № 120-Ю про оскарження дій відділу примусового виконання в частині невиконання ухвали господарського суду від 08.12.05 фактично є оскарженням бездіяльності виконавчої служби по вирішенню питання щодо законного розподілення виконавчого збору, стягнутого по виконавчому провадженню по виконанню наказу суду у даній справі.
У цій частині скарга є обґрунтованою. Щодо решти вимог, то питання про повернення відповідачу 268 грн. 50 коп. має бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні.
Вимога про проведення перерозподілу виконавчого збору у сумі 1392 грн. 57 коп. в рахунок непогашеного боргу також не підлягає задоволенню, оскільки згідно зі ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" стягнутий з боржника виконавчий збір не зараховується до коштів виконавчого провадження.
У зв”язку з викладеним, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
1. Скаргу відповідача від 14.04.06 № 122-Ю задовольнити частково.
2. Визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень ДВС Луганської області щодо розподілення виконавчого збору, стягнутого по виконавчому провадженню по виконанню наказу суду у даній справі на суму 1392 грн. 57 коп.
3. У задоволенні решти вимог за скаргою від 14.04.06 № 122-Ю відмовити.
Суддя Н.М.Зюбанова