Справа  2-173

                                                                                                                                                                       2011 рік

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 січня  2011року

Центрально-Міський районний  суд міста  Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді             - Мясоєдової О.М.,

при секретарі                 - Андрейченко І.О.,

за участю представника  позивача     -ОСОБА_6        

           представника третьої особи       -Абоімова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4   до ОСОБА_5 ( третя особа  ВАТ «Ощадбанк»)    про стягнення  боргу  та процентів за договором позики, –

В С Т А Н О В И В :

        Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом , обгрунтовуючи його тим , що між нею та відповідачем 16 травня 2007 року був укладений Договір позики .

Згідно з Договором позики вона  позичила відповідачу 20000 грн.  , з урахуванням 10% за користування позикою зі строком виплати боргу до 30 травня 2007 року під заставу автомобіля Деу Сенс, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, колір - синій, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, тип ТЗ -Легковий Седан-В ( п. 1 Договору позики).

На підтвердження укладеного Договору позики та його умов був підписаний Договір застави транспортного засобу від 16 травня 2007 року.

Згідно з пунктом 1.3. Договору застави транспортного засобу, предмет застави було оцінено сторонами в сумі 20000 грн.. Відповідно до умов Договору позики від 16 травня 2007 року відповідач повинен був до 30 травня 2007 року повернути позивачу борг в сумі 20000 грн. 00 коп. Пунктом 3 Договору позики передбачено місце повернення позики - Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг.

 Однак у вказаний строк відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав,
добровільно сплатити борг відмовився, називаючи все нові і нові терміни повернення
позики від зустрічей ухиляється.    

Статтею 1046 Цивільного Кодексу України , передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним договором і вважається укладеним тільки з моменту фактичного передання грошей або інших речей позичальнику.

Відповідно до пункту 2 Договору позики, відповідач отримав від позивача грошові] кошти в розмірі 20000 грн. 00 коп. у повному обсязі до підписання вищезазначеною Договору.

Частиною 2 статті 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладеною договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який засвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, документом, що посвідчує передання відповідачу грошових коштів є Договір застави транспортного засобу від 16 травня 2007 року.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Відповідно   до   ст.    1049   ЦК   України,   позичальник   зобов'язаний   повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовим: ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На даний час борг відповідача за Договором позики не погашено, відповідач ухиляється від його виконання.

Статтею   625   ЦК   України,   боржник   не звільняється   від   відповідальності неможливість    виконання    зобов'язання.    Боржник,    який    прострочив    виконай: грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти    річних    від    простроченої    суми,    якщо    інший    розмір    процентів встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом   2.3 Договору застави транспортного засобу від 16 травня 2007 року, Заставодержатель набуває права стягнення за рахунок предмету застави у випадку якщо позика, що забезпечена заставою, не була погашена у встановлені Договором пози строки.

Відповідно до пункту 2.5. вищевказаного договору заставлене майно залишається зберіганні у Заставодержателя, який зобов'язується створити належні умови для його зберігання та експлуатацію.

У разі, якщо предмет застави, який не було передано Заставодержателю було. знищено, пошкоджено або зіпсовано Заставодавець повинен надати йому заміну. При відсутності заміни Заставодержатель задовольняє свої вимоги за рахунок сум страхової відшкодування, а у разі його нестачі - з іншого майна Заставодавця.

В   обумовлений  строк     відповідач  відмовився  передати  заставлене  майно автомобіль Деу Сенс, посилаючись на те, що необхідно пройти технічний огляд в органах ДАІ ;   а  в   подальшому   взагалі   відмовлявся  розмовляти   з   цього   приводу,      всіляко переховувався та переховується і на зараз від неї.

Згідно з частиною 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 5 Договору позики, у разі прострочення за п. 1 вказаного договору відповідач зобов'язаний укласти з позивачем додаткову угоду до Договору позики строком дії до 13 червня 2007 року з нарахуванням 10% за користування позикою та з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочки.

Відповідач погодився сплатити вищезазначені відсотки, індекс інфляції, пеню, які передбачені в пунктах 1 та 5 Договору позики, однак відмовився укласти письмово додаткову угоду до вищезазначеного Договору посилаючись на те, що в цьому немає потреби, оскільки найближчим часом він обов'язково поверне борг з відсотками, як і домовилися сторони між собою.

Відповідачем, згідно умов Договору позики, були повернуті відсотки (10%) у розмірі 13000 грн. 00коп. за користування позикою, за період з 31 травня 2007 року по 20 вересня 2007 рік. Останній раз відповідач віддав відсотки за користування позикою у вересні місяці 2007 року.

Відповідно до пункту 2.10 Договору застави транспортного засобу від 16 травня 2007 року, у випадку не виконання Заставодавцем зобов'язань Договором позики Заставодержатель, на підставі виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно, реалізує його самостійно або через третіх осіб за власним розсудом, при цьому дотримуючись вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Якщо суми, отриманої від реалізації заставленого майна, недостатньо для повного задоволення вимог Заставодержателя, він має право отримати суму, яка недостає для повного погашення заборгованості за рахунок звернення стягнення на інше майно Заставодавця в порядку, передбаченому чинним законодавцем.

З урахуванням зазначених норм і рекомендацій Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції, яку відповідач - ОСОБА_5 зобов'язаний  сплатити на мою користь становить 30720 (тридцять тисяч сімсот двадцять гривень) 00 копійок (розрахунок індексу інфляції - Додаток № 1, додаються до позовної заяви).

Таким чином, на час звернення до суду з позовною заявою про стягнення боргу та процентів за договором позики, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором позики, грошові кошти позивачу не повернув. Вона просить  стягнути з відповідача на її користь борг за договором позики в сумі - 20000,00 грн., нарахування індексу інфляції в сумі - 10720,00грн., загальна сума боргу становить 30720 гривень 00 копійок.     Стягнути з відповідача на її користь судові витрати в повному обсязі.3.     Зобов'язати відповідача  передати предмет   застави   -   автомобіль   Деу Сенс,   державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску.     Для забезпечення позову накласти арешт на автомобіль Деу Сенс.Заборонити   відповідачу , відчужувати предмет застави- автомобіль Деу Сенс.

У судовому засіданні представник  позивачки позовні вимоги підтримав в зміненому  вигляді і просив суд стягнути  з відповідача  тільки суму боргу 20000грн . , та судові витрати.  , не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за необхідне постановити у справі заочне рішення.

 Представник третьої особи  позов в зміненому вигляді  підтримав повністю.

 Суд, заслухавши представника позивача, представника третьої особи , вивчивши матеріали справи, вважає, що позов в зміненому вигляді   підлягає задоволенню у повному обсязі.     Судом встановлено      що між сторонами 16 травня 2007 року був укладений Договір позики .Згідно з Договором позики позивачка  позичила відповідачу 20000 грн.  , з урахуванням 10% за користування позикою зі строком виплати боргу до 30 травня 2007 року.  Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Відповідно   до   ст.    1049   ЦК   України,   позичальник   зобов'язаний   повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовим: ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 1046-1050 ЦК України, ст. ст. 79, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_4 –  в зміненому вигляді задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4   суму боргу в розмірі 20000( двадцять тисяч ) гривень, а також судовий збір    у розмірі 200 грн. та суму сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                       О.М. Мясоєдова