Справа  №2-а-181/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          21 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді         Бусик О.Л.,

за участю секретаря         Борисенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Литвиненка Ярослава Володимировича про визнання неправомірними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

17 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 30 грудня 2010 року серії                    АА № 548119, згідно якої інспектор ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Литвиненко Я.В. притягнув її до адміністративної відповідальності за ч. 2               ст. 122 та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 грудня 2010 року приблизно 12 год.                  35 хвил., керуючи автомобілем марки «Ауді», номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по               вул. Шота Руставелі в м. Києві в напрямку вул. Басейної, де на перехресті вищевказаних вулиць її було зупинено працівником ДАІ. На її питання щодо причин зупинки інспектором ДПС було вказано, що вона нібито порушила п. 16.9 ПДР України, а саме: не зайняла завчасно відповідне крайнє положення на проїзній частині та здійснила рух з другої смуги при ввімкненому червоному сигналі світлофора та при наявності зеленої стрілки. На її заперечення, про те, що вона рухалася в межах правил, оскільки перша та третя смуги руху були зайняті припаркованими автомобілями та створювали їй перешкоди для руху у наміченому напрямку та, проте, що безпосередньо на перехресті був припаркований транспортний засіб і вона змушена була таким чином рухатись і перестроюватись у другу смугу руху для здійснення маневру, а саме: повороту праворуч, при цьому, переконавшись у безпеці його здійснення. Однак, зауважує, що інспектор на її пояснення не реагував, та відмовився вислухати пояснення свідка, який знаходився разом із нею у автомобілі, а склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову, якою наклав на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Зауважила, що свої заперечення щодо ознак вчиненого, виклала у протоколі про адміністративне правопорушення. Додала, що зазначені в протоколі та постанові обставини не відповідають дійсним, її дії були направлені виключно на виконання вимог ПДР України та з метою не створення перешкод для руху інших транспортних засобів, що рухались позаду неї, так як крайні права та ліва смуги були зайняті припаркованими автомобілями. В зв’язку з чим, вважає, що в її діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, а дану постанову протиправною та такою, що не відповідає ПДР України та нормам КУпАП і порушує її права, через що просила визнати дії інспектора неправомірними та скасувати вищевказану постанову.      

В судове засідання позивачка не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від представника позивачки надійшла заява, з якої вбачається, що справу просить слухати у його відсутність, позов підтримує та просить задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належних чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши письмові докази у справі прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

  Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

  В ході судового засідання встановлено, що 30 грудня 2010 року інспектором ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Литвиненком Я.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 335686, відповідно до якого ОСОБА_1, 30 грудня 2010 року, о 12 годині 35 хвилин, керуючи автомобілем марки «Ауді», номерний знак НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Ш.Руставелі не зайняла завчасно відповідне крайнє положення на проїзній частині, здійснила рух з другої смуги при ввімкненому червоному сигналі світлофора та наявній зеленій стрілці, чим порушила п. 16.9 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП /а.с. 6/.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення, серії АА № 548119, від                30 грудня 2010 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. /а.с. 5/.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь–які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністативного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Так, п. 2.3. ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 11.5. ПДР України передбачено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, та не заперечено позивачкою, що остання, здійснюючи маневр повороту, дійсно рухалась по лівій смузі, при цьому, не зайнявши відповідне крайне положення. Однак, мотивує вказаний факт та викликану необхідність такого руху, зайнятою правою смугу припаркованими автомобілями. Таким чином, із змісту позовної заяви та протоколу про адміністративне правопорушення, безпосередньо графи «пояснення по суті порушення», ОСОБА_1 власноруч зазначила, що вказані обставни й стали причиною того, що вона завчасно не зайняла крайнє праве положення та здійснила маневр з другої смуги руху, тим самим, вказуючи про свою незгоду з начебто вчиненим нею правопорушенням.

При цьому, у позовній заяві позивачка вказує, що належно оцінювала дорожню обстановку, перешкод і небезпеки для інших транспортних засобів не створювала, а тому спростувати пояснення ОСОБА_1 немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема постанова й протокол не дають підстав для висновку про скоєння останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Крім того, незважаючи на заперечення позивачкою своєї вини на місці події, відповідачем, маючи перед прийняттям постанови, протокол про адміністративне правопорушення, в якому остання заперечувала проти порушення п. 16.9. ПДР України, відповідач як суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивачки, тобто діяти не тільки шляхом складання протоколу, однак такі докази відсутні.

Разом з тим, інспектором ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Литвиненком Я.В. навіть не було вжито заходів для встановлення свідків, які б могли підтвердити обставини викладені у протоколі про вчинення правопорушення, хоча, об’єктивно, останній мав таку можливість з урахуванням місця та часу даної події.

Таким чином, у відповідності до вимог чинного адміністративного законодавства, зокрема ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, тобто на відповідача, відсутність якого без поважних причин та неподання суду жодних заперечень проти адміністративного позову та доказів на їх підтвердження, дає суду підстави вважати, що відповідач не бажає підтверджувати свої дії у відкритому судовому засіданні, а тому суд вирішує справу на основі наявних у справі доказів та показів.

Тому, суд вважає, що відповідачем не проведено всебічного, повного та об’єктивного дослідження та зібрання фактичних даних по справі, а тому, враховуючи вищевикладені обставини та порушення допущені відповідачем при винесенні постанови, суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивачки та про безпідставність винесеної відносно неї постанови і накладення адміністративного стягнення.

Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв’язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі ст. ст. 7-14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 122, ст. ст. 18, 247, 251, 256, 280 КпАП України, суд,

                     п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Литвиненка Ярослава Володимировича про визнання неправомірними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову серії АА № 548119 інспектора ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві Литвиненка Ярослава Володимировича від 30 грудня 2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. на ОСОБА_1. Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя