Справа  № 2-518/11

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

26 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Цокол Л.  І. ,

при секретарі –                    Шарапа М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позово ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1   звернулась  до суду і просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2  Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спільне життя з відповідачем не склалось ,  і на протязі тривалого часу шлюбні відносини між ними фактично припинені.

В судове   засідання позивач не з"явилась, направила до суду  заяву, якою просила проводити розгляд справи у її відсутність , за участі її представника. Представни  позивача підтримала вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на те, що на протязі тривалого часу сторони як подружжя не проживають, що  свідчить про відсутність сім’ї .

Відповідач  ОСОБА_2  в судове засідання не з’явився,своїх заперечень по суті спору не подав, поважних причин своєї неявки не повідомив.

За згодою представника  позивача судом проведено заочний розгляд справи.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.

Судом встановлено наступне.

Сторони зареєстрували шлюб 16 листопада 1996   року . Від шлюбу  мають  неповнолітню дитину  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем та знаходиться на її повному утриманні.

Сторони більше ніж десять років не проживають однією сім"єю, проживають окремо, не мають спільного побуту, не піклуються один про одного, не спілкуються, вихованням дитини займається лише позивач.  

Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 цього ж кодексу  суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність  малолітньої дитини, дитини-інваліда  та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до частини другої цієї статті суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено , що подальше спільне життя подружжя і збереження  шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З  часу припинення шлюбних відносин , окремого проживання та часу знаходження позову в суді , примирення між сторонами не відбулось. Позивач продовжує наполягати на розлученні, а відповідач не надав беззаперечних доказів можливості збереження родини.

При таких  обставинах суд приходить до висновку , що дальше спільне життя подружжя та  збереження  їх сім"ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної з сторін та їх  дитини.

          Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8,10,60,208,212,213,214,215,,224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Шлюб між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 листопада 1996  року за актовим записом № 1601 у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Держвним Центром розвитку сім"ї   , розірвати.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти діб з дня проголошення, а особами, що приймали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення – в той же строк  з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                          Л. І. Цокол