Справа № 22-ц/0390/132/11 Головуючий у 1 інстанції:Сарапін Г.С.
Категорія:6 Доповідач: Бовчалюк З. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:
головуючого - судді Бовчалюк З А,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К. ,
при секретарі Гнепі П.М. ,
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення протиправних дій та знесення добудови до житлового будинку за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 поданою в інтересах позивача ОСОБА_3 на ухвалу Володимир-Волинського міського суду від 6 грудня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 6 грудня 2010 року провадження в справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки нерухомого майна та визнання права власності.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких мотивів.
Зупиняючи провадження в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення справи за позовом ОСОБА_3 неможливе до вирішення справи за позовом ОСОБА_2 про виділення в натурі частки нерухомого майна і визнання права власності на це майно. При цьому судом взято до уваги, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області при здійсненні перевірки 21.10.2010 року щодо дотримання ОСОБА_2 вимог Закону при проведенні добудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 не було зобов’язано останнього знести самочинну добудову, а навпаки запропоновано здійснити дії щодо узаконення самочинного будівництва. Також , судом зазначено, що узаконення самочинного будівництва неможливо зробити без виділення в натурі часток співвласників будинковолодіння .
Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи і вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК) України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Згідно роз’яснень, даних в п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», підстава для зупинення провадження в справі, яка передбачена в п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Зі змісту позовної заяви та матеріалів цивільної справи слідує, що ОСОБА_3 , вважаючи порушеними свої права як співвласника житлового будинку по АДРЕСА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення ним дій по здійсненню будівництва мансардного поверху та знесення даної добудови. При цьому ОСОБА_3 вказував на відсутність його згоди на здійснення ОСОБА_2 добудови до спільної часткової власності, відсутність у відповідача розробленої та погодженої в установленому порядку проектної документації на будівництво.
З матеріалів справи вбачається про наявність у провадженні суду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки нерухомого, а саме 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 та визнання права власності(а.с 34).
Аналізуючи зміст позовних заяв колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про неможливість вирішення даної справи до набрання чинності рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки нерухомого і визнання права власності оскільки рішення по даній справі не усуне підстав за яких ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції в своїй ухвалі від 06 грудня 2010 року не навів мотивів з яких він прийшов до висновку, що справу неможливо розглянути до вирішення справи позовом ОСОБА_2 До ОСОБА_3 про виділення в натурі частки нерухомого майна та визнання права власності на майно.
Покликання в оскаржуваній ухвалі на Акт перевірки від 21.10.2010 року дотримання ОСОБА_2 вимог Закону при проведенні добудови до житлового будинку як на підставу зупинення провадження у справі є безпідставними.
Так, виділ в натурі майна із спільної часткової власності не усуне факту самовільного будівництва, яке мало місце на час звернення ОСОБА_3 з позовом до суду.
Сама по собі наявність в провадженні Володимир-Волинського міського суду зазначеної справи в даному випадку не може бути перешкодою для розгляду справи судом, оскільки безпосередньої залежності наслідків вирішення спорів між двома вищевказаними справами не вбачається.
При таких обставинах колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Володимир-Волинського міського суду від 06 грудня 2010 року в даній справі підлягає до скасування, а справа – передачі до Володимир-Волинського міського суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Володимир-Волинського міського суду від 6 грудня 2010 року в даній справі скасувати, а справу передати до Володимир-Волинського міського суду для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: