Справа № 11- 154 2007 року.

Категорія: ч.2. ст. 185

Головуючий у першій інстанції: Тихоненко Г.А.

Доповідач апеляційного суду: Ржепецький О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 березня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого: Ржепецького О.П. Суддів:   Тимошевського В.П., Губи О.О. за участю прокурора: Захарченко Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Южноукраїнського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_ 1 року народження, уродженець с. Довжанка Красноокнянського району Одеської області, раніше судимий 08.06.2005 року Красноокнянським районним судом Одеської області за ч. З ст. 187 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік,

Засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на два роки. На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків призначено у виді позбавлення волі на чотири роки.

ОСОБА_1, визнаний винним в тому, що він на протязі періоду з 31 серпня по 2 вересня 2006 року в м. Южноукраїнську викрав майно комунального підприємства ТВКХ на загальну суму 811,2 гривні.

Зі змісту апеляції засудженого ОСОБА_1 видно, що він вважає призначене йому покарання не справедливим. З його точки зору, суд при призначенні покарання не врахував пом'якшуючі його покарання обставини, а саме: розкаяння, наявність на утриманні вагітної дружини, скрутне матеріальне становище сім'ї та його захворювання. Крім того, посилається на безпідставне судом вимог ст. 71 КК України при призначенні покарання, оскільки злочин вчинено після витоку іспитового строку призначеного за попереднім вироком.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляцію, думку прокурора про законність вироку, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

2

Як видно з матеріалів кримінальної справи та досліджених судом доказів, суд прийшов до вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. В апеляції вказане засудженим не оспорюється.

При вирішенні питання про покарання суд врахував, що ОСОБА_1 характеризується негативно, а також пом'якшуючу обставину щире каяття. Таким чином, призначене йому покарання є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Проте суд безпідставно застосував вимоги ст. 71 КК України, оскільки іспитовий строк за попереднім вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.06.2005 року, на час вчинення ОСОБА_1 нового злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, витік.

Колегія суддів вважає, що з резолютивної частини вироку слід виключити застосування судом вимог ст. 71 КК України при призначенні покарання, а з вступної частини вироку слід виключити посилання на попередню судимість на підставі п.1 ч.1 ст. 89 КК України.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково. З вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 грудня 2006 року виключити застосування судом вимог ст. 71 КК України при призначенні покарання та посилання на попередню судимість.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі.

В решті вказаний вирок у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни.