Справа № 1/2508/16/ 2011 року
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«18»січня 2011 року Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - Іванюка Т.І.,
при секретарі - Дідовець М.І.,
за участю: прокурора –Грицана А.А.,
адвоката –ОСОБА_1,
законного представника неповнолітнього потерпілого –ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Козелець кримінальну справу по
обвинуваченню: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Чернігівської області, із середньою освітою, одруженого, працюючого поваром «Укрпродакорд»смт. Десна, зареєстрованого Козелецький район АДРЕСА_1, фактично проживаючого: АДРЕСА_2 Козелецького району Чернігівської області, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
підсудний ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом порушив Правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6.
Даний злочин вчинений при таких обставинах:
01.07.2007 року о 15-тій годині 30 хв. ОСОБА_3, керуючи мотоциклом марки «ИЖ Планета-2»д.н. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Леніна в с. Виповзів Козелецького району в напрямку центра села, в порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.1 (а), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких учасник дорожнього руху зобов’язаний знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливим, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом, не мав відповідного реєстраційного документа на транспортний засіб, не стежив за дорожньою обстановкою, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу в результаті чого скоїв зіткнення з велосипедом «Аист»(ММВЗ), під керуванням ОСОБА_5, який на ньому перевозив ОСОБА_6, та перетинав при цьому вул. Партизанській на вул. Леніна. У результаті ДТП пасажир велосипеда ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота –розриву селезінки, який супроводжувався гострою внутрішньо черевною кровотечею, садини в поперековій області.
Порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.1 (а), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв’язку з наступивши ми наслідками.
Винуватість підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину підтверджується наступними доказами:
підсудний ОСОБА_3 як під час досудового слідства так і у судовому засіданні свою вину у скоєному злочині визнав повністю, але обставини справи розповісти відмовився скориставшись ст. 63 Конституції України. Покази, які давав на досудовому слідстві підтримав. Визнав, що дорожньо-транспортна пригода сталася з його вини. Висловив щире каяття у скоєному.
Допитаний під час судового засідання як свідок представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 показав, що 01.07.2007 року він знаходився дома. До нього прибіг сусідський хлопець, та повідомив, що його сина ОСОБА_6 збив мотоцикліст. Він відразу побіг на місце пригоди. Коли прибіг на місце, то побачив, що ОСОБА_6 лежить на траві, а ОСОБА_3 ремонтує мотоцикл. Він негайно відвіз сина до шпиталю, а звідти до Чернігівської обласної лікарні. На даний час син ОСОБА_6 продовжує лікування. Претензій до ОСОБА_3 він не має.
Допитаний під час досудового слідства неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 показав, що 01.07.2007 року, він, разом з знайомим ОСОБА_5, на велосипеді останнього поїхали на річку купатися. Останній був за кермом велосипеда, а він сидів на багажнику. Коли їхали по вул. Леніна с. Виповзів, то він відчув удару у задню частину тіла, після чого на деякій час втратив свідомість. Його батько з місця ДТП відвіз у до військового шпиталю, а потім до Чернігівської обласної лікарні, де він проходив курс лікування. (а.с. 44-45).
Допитаний по справі неповнолітній свідок ОСОБА_5 під час досудового слідства показав, що 01.07.2007 року він знаходився у с. Виповзів. Разом із ОСОБА_6 вони вирішили проїхати купатися на велосипеді. За кермом велосипеда був він, а ОСОБА_6 сидів на багажнику. Коли виїхали на вул. Леніна, він побачив мотоцикл, який їхав на великий швидкості та виляв. Переїхавши вулицю, він зупинив велосипед, і через лічені секунди відчув удару у заднє колесо. Від удару він та ОСОБА_6 впали. Пізніше з місця пригоди ОСОБА_6 забрав батько, після чого мотоцикліст поїхав. (а.с. 47-48, 64).
Покази потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_5 перепровірені судом і взяті до уваги як достовірні, оскільки у повній мірі відповідають тим обставинам справи, які встановлені у судовому засіданні.
Як виходить із матеріалів судово-медичної експертизи № 225 від 24.10.2007 року, у неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота –розриву селезінки, який супроводжувався гострою внутрішньочеревною кровотечею, саднини в поперековій області. Тілесні ушкодження причинену дією тупого твердого предмета і могли бути спричинені при обставинах і час, вказаних в постанові т.т. при зіткненні транспортних засобів в строк 01.07.2007 року. Тілесні ушкодження пор ознаку небезпечності для життя кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. (а.с. 15-16).
Відповідно до висновку судової автотрасо логічної експертизи № 480 від 19.12.2007 року, первинний контакт відбувся між шиною переднього колеса мотоцикла ИЖ-П-2 д/н НОМЕР_1 і правим пером вилки заднього колеса і правою опорною стійкою вилки заднього колеса велосипеда ММВЗ, рама № 4721982. В момент первинного контакту повздовжні осі мотоцикла ИЖ-П-2 д/н НОМЕР_1 та велосипеда ММВЗ, рама № 47212982 на момент первинного контакту розташовувалася під кутом 316°±5°. (а.с. 53-60).
Згідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 532 від 20.10.2009 року, виходячи з обставин даної ДТП по показам велосипедиста ОСОБА_5, водій мотоцикла ІЖ-Планета-2 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з даним велосипедом, так як при досягненні мотоциклом умовної перпендикулярної лінії на якій перебував нерухомий велосипед частково на правому узбіччі вул. Леніна за умови незмінного напрямку руху мотоцикла тобто застосування викладно екстреного гальмування без виконання маневрування вправо задня габаритна точка велосипеда перебувала за межами динамічного коридору руху мотоцикла, що тим більше справедливим так як водій ОСОБА_3 своєчасно застосував екстрене гальмування керованого мотоцикла мав технічну можливість повністю зупинити керований мотоцикл до умовної перпендикулярної лінії на якій перебував велосипед. Маневрування як засіб уникнення наїзду на велосипедиста не розглядалася по причині викладеній в дослідницькій частині даного висновку. Покази водія мотоцикла ІЖ-Планета-2 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 в комплексі є неспроможними з технічної точки зору. Водію мотоцикла ІЖ-Планета-2 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 в даній дорожній ситуації з метою уникнення наїзду на велосипедиста необхідно було діяти відповідно до п. 12,2 ПДР України. Велосипедисту ОСОБА_5 необхідно було діяти з врахуванням положень п.6.1; 6.7 д; 6.8; 16.12 ПДР. Дії водія ОСОБА_3 з технічної точки зору не відповідали п. 12.3 ПДР України, дана невідповідність перебуває в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. (а.с. 104-108).
Крім цього вина ОСОБА_3 у скоєнні даного по справі повністю доказана:
· протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.07.2007 року (а.с.4-7);
· протоколами огляду і перевірки транспортних засобів від 01.07.2007 року (а.с.9-12);
· речовим доказом по справі –велосипедом ММВЗ, рама № 47212982 (а.с. 12а, 20);
· матеріалами відтворення обстановки і обставин поді по показам ОСОБА_3 (а.с. 62-63, 95-97);
· матеріалами відтворення обстановки і обставин поді по показам ОСОБА_5 (а.с. 64-65, 85-86, 91-94).
Враховуючи обсяг досліджених доказів у судовому засіданні, суд вважає доказаним, що підсудний ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом порушив Правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому малолітньому ОСОБА_6. Тому дії ОСОБА_3 вірно кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує, що він засуджується вперше, висловив щире каяття у вчиненому злочинові, частково відшкодував заподіяну шкоду, активно сприяв розкриттю злочину і визнає дані обставини такими, що пом’якшують покарання.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 є вчинення злочину відносно малолітнього.
Разом з цим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, постійно працює, має на утриманні малолітню дитину, є потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС, та вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання, що передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК у вигляді позбавлення волі. Одночасно суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_3 додаткової міри покарання –позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки встановлено, що підсудний такого права не має. При цьому суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробовуванням, оскільки є підстави вважати, що його виправлення та перевиховування можливе без ізоляції від суспільства. Саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення і перевиховання.
Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6. не заявлений.
Керуючись ст. ст. 323 і 324 КПК України, суд
з а с у д и в:
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3
від відбуття покарання з випробовуванням із іспитовим строком на 2 (роки) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання, навчання і роботи, а також періодично з’являтись для реєстрації.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.
Речовий доказ по справі - велосипед ММВЗ, рама № 47212982, який знаходиться на зберіганні ОСОБА_2, залишити останньому за належністю (а.с. 12а).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі за проведення судових експертиз грошові кошти у сумі 2 424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 61 коп.
На вирок може бути подана апеляція протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення до апеляційного суду Чернігівської області.
Суддя –підпис-
ВІРНО: Вирок не набрав законної сили.
Суддя Козелецького районного суду
Т.І.Іванюк