РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15 листопада 2021 року                                                                          справа № 580/7337/21

  м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Сліпенюка В.В. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/7337/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м.Черкаси,18000, код ЄДРПОУ 21366538)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

21.09.2021 вх. 36219/21    ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 19.07.2021 №   33/44/1-Е-1178/08-1637;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 19.07.2021 №   33/44/1-Е-1178/08-1637 «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії» з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

Ухвалою від 27.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що позивач 05.08.2021 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 19.07.2021 №  33/44/1-Е-1178/08-1637, виданої державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області». Листом відповідача від 18.08.2021 №5812-6004/Е-02/8-2300/21 позивачеві направлено рішення про відмову у перерахунку пенсії – зазначене рішення (на думку позивача) є протиправним. У відповіді на відзив від 09.11.2021 вх.43834/21 позивач стверджує, що є порушення законодавства стосовно пенсіонерів МВС (міліції), тому з дня набрання сили рішенням у справі №826/12704/18 набула право на перерахунок і правомірним є звернення до відповідача на підставі довідки від 19.07.2021.

Відповідач позов не визнав, 18.10.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення. Збільшення грошового забезпечення не відбувалось та постанови про перерахунок пенсій особам, що отримують пенсію відповідно до Закону № 2262 на момент звернення позивача до суду Кабінет Міністрів України не ухвалював, підстави для проведення іншого перерахунку пенсії позивача відсутні. Відповідач зазначив, що довідку про розмір грошового забезпечення установленої форми позивач не надав, довідка від 19.07.2021 №  33/44/1-Е-1178/08-1637 не є довідкою про розмір грошового забезпечення за формою, встановленою Порядком № 45. Представник відповідача просив провести розгляд справи без його участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі – Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності (2 гр. інвалід армії), відповідно до посвідчення від 04.05.2016 Серія НОМЕР_2 .

19.07.2021 позивачу державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» видана довідка від 19.07.2021 №  33/44/1-Е-1178/08-1637 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року за посадою старший інспектор відділу статистичної інформації та аналізу УМВС України в Черкаській області.

05.08.2021 позивач звернулась до Головного управління ПФУ із заявою про проведення перерахунку пенсії із грошового забезпечення згідно з довідкою від 19.07.2021 №  33/44/1-Е-1178/08-1637, виданої державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області».

Відповідач направив на адресу позивача лист від 18.08.2021 №5812-6004/Е-02/8-2300/21  з мотивами відмови, врахувавши, що позаяк нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій, а також визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 законної сили Кабінет Міністрів України не приймав та повідомлення від Пенсійного фонду України про наявність підстав для проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких належать до перерахунку, не надходило, підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.

Вважаючи відмову протиправною, позивач звернулась до суду.

Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі – Закон №2262) (у редакції з 01.01.2017) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій, що провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно з пунктом 3 Постанови №103 (у редакції станом на 21.02.2018) було визначено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Згідно із пунктом 5 Постанови №103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі – Порядок № 45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку №45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 01.01.2016 проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.

Довідкою про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року для перерахунку пенсії від 19.07.2021 №  33/44/1-Е-1178/08-1637 виданою ОСОБА_1 за посадою старший інспектор відділу статистичної інформації та аналізу УМВС України в Черкаській області, встановлено: посадовий оклад – 2600,00; оклад за спеціальним званням майор – 2000,00; надбавка за стаж служби в поліції (відсотків з посадового окладу з урахуванням посадового окладу за спеціальним званням) 25% - 1150,00; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби) 45,03% - 2589,23; премія (відсотків нарахованого грошового забезпечення) 64,75% - 5399,65; усього – 13738,87.

Постановою №103 доповнено Порядок №45 додатком 3, що визначає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). За змістом цієї довідки грошове забезпечення передбачає: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, надбавка за стаж служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний», доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, інші надбавки, що мають постійний характер та визначені Постановою №988, премія.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103. З 19.11.2019 - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 - пункт 3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, що би надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.

Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі – Порядок №3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, у порядку, установленому статтею 63 Закону №2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, що дають право на підвищення пенсії. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262 уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України. Аналогічний правовий висновок наведений у постанові ВС від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №988, що набрала чинності 02.12.2015 та якою затверджені схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10. Відповідно до статті 94 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», Постанови №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджений Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі – Порядок №260). Пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Пунктами 4-10 розділу ІІ Порядку №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції; надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі; надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; надбавка за почесне звання «заслужений»; доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності; доплата за вчене звання; доплата за службу в нічний час.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно з частиною 2 статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Матеріали справи не містять доказів щодо рішень КМУ про зміну розміру пенсії позивача.

Згідно із частиною 3 статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Матеріалами справи не містять доказів, а доводи позивача аргументів щодо бездіяльності відповідача та/або його вини, починаючи з 01.12.2019 у зв`язку із зверненням позивача 05.08.2021 про перерахунок, пов`язаний із додатковими складовими грошового забезпечення.

Верховний Суд у справі №520/11178/2020 (ЄДРСР ) зазначив що, виходячи з принципу «належного врядування» пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду. Судом не встановлено недобросовісності дій чи бездіяльності відповідача, починаючи з 01.12.2019 у зв`язку із зверненням позивача 05.08.2021.

Обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим, що підтверджується висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, а також у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №635/7878/16-а та від 26.01.2021 у справі №520/11178/20.

Суд вважає, з огляду на наявну правову позицію, що під «належною особі» пенсією розуміється нарахована уповноваженим суб`єктом владних повноважень за матеріалами пенсійної справи на підставі закону.

Судом враховано, що матеріалами справи не підтверджено зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, позаяк йдеться про довідку з основними та додатковими складовими: посадовий оклад, підвищення посадового окладу (відсотків), оклад за спеціальним званням, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премії, що впливали на кінцеву суму грошового забезпечення, що не є тотожною «розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення», про обґрунтування яких у позові не йдеться, спір щодо розміру складових грошового забезпечення  відсутній.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №п/800/259/15 бездіяльність – це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Відповідно до норм ч. ч. 1-2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Під час вирішення питання дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, під час отримання від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому, в будь-якому разі її сума відома особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок та/або виявлені деструктивні відхилення щодо розміру складових грошового забезпечення чи загальної суми чи з яких складових вона складається, як обчислена та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових, визначено відсотки конкретних виплат.

З дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав під час отримання від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.       

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на тому, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Під час звернення 21.09.2021 до суду позивач не зазначає з якого часу вважає протиправною бездіяльність відповідача, просить здійснити «перерахунок з 01.12.2019» і одночасно визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати ненарахованої суми, проте позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, а тому, позовні вимоги у контексті протиправної бездіяльності за період з 01.12.2019 до 20.03.2021 є необґрунтованими, належить залишити без розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наприклад, «суд першої інстанції у справі №580/3774/20 (ЄДРСР 100188012), частково задовольняючи позовні вимоги, посилаючись на рішення Верховного Суду у зразковій справі № 240/4937/18, виходив з того, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-р/2018, відновлено право особи на отримання підвищення до пенсії, тому висновки суду першої інстанції в цій частині є цілком обґрунтованими, проте вирішуючи спір по суті за весь визначений позивачем період, суд першої інстанції, не врахував такого – у зверненні  до суду з позовом про зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, а тому, позовні вимоги за період з 17.07.2018 до 08.05.2020 підлягають залишенню без розгляду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків».

Верховний Суд у справі № 240/12017/19 зазначив (ЄДРСР 95946021), що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а (ЄДРСР 94345945) дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону № 1058-ІV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), належать застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень про обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Судом встановлено, що у позові немає обґрунтування протиправної бездіяльності відповідача та його вини, позаяк сума за період з 01.12.2019 є ненарахованою і матеріали пенсійної справи до звернення позивачки з оновленою довідкою не містили підстав для перерахунку, звернення позивача датовано 21.09.2021, вимога  визнати протиправною бездіяльність з «проведення виплати» ненарахованої суми пенсії  та «із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії» є передчасною (на майбутнє).

Правильне визначення моменту (здійснення правочину, реєстрації, вчинення процесуальної дії, виконання рішення, складання документа) є важливим. Момент – те саме, що мить (короткий відрізок часу, упродовж якого виконується, відбувається певна дія; короткий час перебування в певному стані). ВП ВС у справі № 322/1178/17 звертає увагу на те, що поняття «момент укладення договору» та «момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки» є різними, хоча можуть збігатися у часі, а можуть і відрізнятися.

Строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України, застосовується до спірних правовідносин, а отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву про перерахунок пенсії не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, та свідчить про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, позаяк такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 6 місяців після отримання пенсії.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона є протиправною з 05.08.2021, позаяк відповідач, приймаючи рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням актуальної довідки діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією України та законами, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) без мотивів відмови щодо строків  перерахунку пенсії виплати, а тому позовні вимоги у частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 21.03.2021, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 19.07.2021 №  33/44/1-Е-1178/08-1637 належить задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позивач сплатила судовий збір у сумі 908 грн, що підтверджується квитанцією від 20.09.2021 №56, а позовні вимоги належать до задоволення, суд вирішує стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору у сумі 454 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 262-263, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність з 05.08.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 19.07.2021 №   33/44/1-Е-1178/08-1637.

Позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 19.07.2021 №   33/44/1-Е-1178/08-1637 за період  з 01.12.2019 до 20.03.2021 залишити без розгляду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 19.07.2021 №   33/44/1-Е-1178/08-1637 «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії» з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення з 21.03.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м.Черкаси,18000, код ЄДРПОУ 21366538].

Повне судове рішення складено 15.11.2021.

Суддя                                                                                                            Лариса ТРОФІМОВА