Справа №  2-а-2/11 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

         06.01.2011 року суддя Талалаївського районного суду Чернігівської  області  Тіщенко  Л. В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Талалаївському районі про визнання неправомірними дій УПФУ щодо перерахунку пенсії за віком, -

ВСТАНОВИВ:

         24  грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі про поновлення пропущеного строку, визнання  неправомірними дій щодо перерахунку пенсії за віком та зобов’язання провести перерахунок пенсії. В позовній заяві вказує, що вона перебуває на обліку в УПФУ в Талалаївському районі і з жовтня 2002 року отримує державну пенсію за віком. Маючи 24 місяці страхового стажу, після чергового перерахунку пенсії 01.02.2010 року, написала заяву про перерахунок пенсії по заробітній платі і стажу. Позивач вважає, що відповідач невірно зробив їй перерахунок пенсії, що менше, ніж належить їй при застосуванні порядку розрахунку згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В зв’язку з чим позивач просила визнати неправомірними дії відповідача при перерахунку її пенсії, зобов’язати відповідача провести перерахунок її пенсії відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.02.2010 року та поновити строк звернення до суду.           

Ухвалою Талалаївського районного суду від 29.12.2010 року у справі за  адміністративним позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в Талалаївському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок  пенсії відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та залишено без розгляду позовну заяву в частині періоду з 01.02.2010 року по 23.06.2010 року.                              

Відповідач – УПФУ в Талалаївському районі – надав до суду письмові заперечення на позов, в яких позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити, так як пенсія позивачу була перерахована згідно норм  діючого законодавства і підстав для ї перерахування немає.           

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 10.10.2002 року перебуває на обліку в УПФУ в Талалаївському районі згідно пенсійного посвідчення (а.с.___). З копії трудової книжки (а.с.____) вбачається, що позивач з 11.10.2002 року працює на посаді бухгалтера територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів Талалаївського управління праці і соціального захисту.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Також даним Законом встановлено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до даного Закону; норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами про пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 42 названого Закону у випадку, коли застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, здійснюється перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахування здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була вирахувана пенсія, чи за періоди страхового стажу.

21.01.2010 року позивач звернулась до УПФУ в Талалаївському районі із заявою про перерахунок пенсії (а.с.____). Їй було проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 та на підставі спільного листа  Міністерства праці та соціальної політики від 11.03.2009 року та Пенсійного фонду України  (а.с.____), в якому зазначено, що перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу, з якої сплачено страхові внески і яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік – 1197, 91 грн., незважаючи на те, що за 2009 рік був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу у розмірі 1650, 43 грн., який застосовується при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2010 рік при призначенні пенсій у відповідності з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Згідно з положенням ст. 22 Конституції України зміст та обсяг існуючих прав і свобод не може бути звужений при прийнятті нових чи внесенні змін у діючі Закони, конституційні права і свободи не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  Виходячи з пріоритетності Законів України над урядовими нормативно – правовим актами, та урядових нормативно – правових актів над роз’ясненнями (листами) міністерств та Фондів при вирішенні спірних питань щодо призначення, перерахунку пенсій, суд приходить до висновку, що лист Міністерства праці та соціальної політики та пенсійного фонду України від 11.03.2009 року, у якому містяться роз’яснення про застосування зазначених показників заробітної плати (доходу) за 2007 рік для перерахунку пенсії у 2010 році, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України і суперечить Конституції України та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Враховуючи всі вище зазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має всі підстави для перерахування її пенсії на підставі ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та який складає 1650, 43 грн.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з врахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу у розмірі 1650, 43 грн., який застосовується при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2009 рік і враховується при призначенні і перерахунку пенсії за 2010 рік є протиправною за період з 24.06.2010 року по 24.12.2010 року, тому права позивача підлягають захисту шляхом зобов’язання відповідача  здійснити відповідний перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного вище показника за даний період та виплатою різниці між перерахованою та фактично отриманою пенсією.

Вимоги позивача про зобов’язання УПФУ здійснювати в подальшому виплату пенсії в новому розмірі не підлягають задоволенню, так як вимоги щодо зобов’язання вчинити певні дії на майбутнє не можуть бути предметом розгляду в суді, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист вже порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб.

          Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. 183 2 КАС України, ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

         Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі про визнання  неправомірними дій щодо перерахунку пенсії за віком та зобов’язання провести перерахунок пенсії задовольнити частково.   

Визнати  протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області при обчисленні і перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 24.06.2010 року по 24.12.2010 року.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та який складає 1650, 43 грн., за період з 24.06.2010 року по 24.12.2010 року  та виплатити її  в подальшому на користь позивача  за  виключенням  суми фактично проведених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного  бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі  3 гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Талалаївський районний суд  Чернігівської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови суду.

       Суддя                                                                                  Л. В. Тіщенко